Доброго ранку Прихильність є невід’ємною частиною людського | Spartak Subbota

Доброго ранку

Прихильність є невід’ємною частиною людського розвитку та має глибокий вплив на емоційне та соціальне благополуччя людини протягом усього її життя. У психологічному та емоційному плані привʼязаність означає глибокий і тривалий емоційний зв’язок, який формується між людьми.

У середині минулого сторіччя Джон Боулбі, англійський психіатр і психоаналітик, розробив теорію привʼязаності, яка на сьогодні дає зрозуміти, як формуються ці емоційні зв’язки і їх вплив на психологічний та емоційний розвиток людини.

Тож, згідно теорії, існує чотири типи привʼязаності:

Надійний тип прив’язаності
“Я знаю, що ти потрібен мені, а я — тобі. І це нормально.“
Люди цієї категорії абсолютно природно люблять та піклуються про інших. Вони здатні формувати тісний зв'язок, не переживаючи через дрібні епізоди непорозуміння. Такі люди не залежать від думки оточуючих, розуміють свої потреби, не романтизують партнерів та ставляться з повагою.
Надійний тип привʼязаності формується в родині зі здоровою атмосферою, коли батьки звертають належну увагу на дитину і своєчасно задовольняють її потреби.

Тривожний тип привʼязаності
“Я не відчуваю впевненості. Доведи, що ти зі мною.”
Для таких людей характерна сильна співзалежність, недооцінювання себе та своїх можливостей, звеличення значимості партнера, страх бути покинутим та зрадженим, відмова від власних потреб та бажань, ревнивість та негативізм. Люди з такою прихильністю хочуть близькості, але концентруються на спробах догодити партнеру, щоб не залишитись на самоті.
Тривожний тип привʼязаності розвивається при зростанні у відстороненому оточенні, коли батьки не реагують на потреби дитини, знецінюють та відштовхують.

Уникаючий тип привʼязаності
“Мені від тебе нічого не треба. Роби що хочеш, мене і так все влаштовує.“
«Уникаючі» люди втікають від близькості, довіряють лише собі. У стосунках ці люди самостійні, покладаються та говорять лише про себе, намагаються зберігати дистанцію, гостро сприймають обмеження та контроль, мають складнощі з вираженням емоцій, не вірять у кохання, уникають вирішення конфлікту.
Уникаючий тип привʼязаності виникає в родині, де батьки поводять себе холодно, беземоційно та відсторонено, ігноруючи емоційні потреби дитини. Це призводить до розчарування та відчуття покинутості у дитини.

Амбівалентний тип привʼязаності
“Таких як я не люблять.”
Такі люди прагнуть любові та близькості, але бояться будувати стосунки, через негативний досвід в минулому. Вони цінують привʼязаність, турботу та довіру, проте мають стійке переконання, що не гідні хороших довготривалих стосунків. Люди з таким типом привʼязаності одночасно не довіряють ні собі, ні своєму партнеру.
Амбівалентний тип привʼязаності зʼявляється в родині зі стійкою атмосферою страху, де було фізичне та сексуальне насилля над дитиною.

Не дивлячись на те, що люди, здебільшого, не змінюють тип привʼязаності, його все ж можна підкоригувати. Однак, для цього необхідно докласти власних зусиль, час та допомога спеціаліста.

Якість стосунків вважається критичним фактором у формуванні емоційного та психологічного благополуччя людини, впливаючи на її здатність формувати здорову комунікацію, керувати емоціями та справлятися зі стресом і негараздами. Здорова прихильність до іншої людини допомагає стати більш незалежним та формує надійний фундамент для взаємодії зі світом.