Добрий ранок Пам’ять людини відноситься до когнітивних проц | Spartak Subbota

Добрий ранок

Пам’ять людини відноситься до когнітивних процесів і механізмів, за допомогою яких мозок кодує, зберігає та отримує інформацію і досвід. Це складна і багатогранна система, яка відіграє центральну роль у пізнанні та повсякденному житті людини. Також, памʼять відіграє вирішальну роль у нашій здатності навчатися, адаптуватися та функціонувати у світі.

Памʼять має такі функції:

Навчання та отримання знань
Вирішення проблем
Прийняття рішень
Адаптація до навколишнього середовища
Спілкування
Особиста ідентичність
Емоційна регуляція
Планування та встановлення цілей
Креативність
Виживання

В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, пам’ять можна розділити на різні типи та системи:

Сенсорна памʼять. Є початковою стадією пам’яті, на якій інформація з нашого зовнішнього середовища ненадовго обробляється та зберігається перед передачею в інші системи пам’яті. Сенсорна пам’ять відповідає за захоплення та збереження сенсорної інформації від наших п’яти органів чуття (зір, слух, дотик, смак і нюх) протягом дуже короткого періоду часу. Він діє як короткий і швидкий буфер для вхідного сенсорного введення. Є два основних компоненти сенсорної виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними. Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою
Хоча сенсорна пам’ять має дуже коротку тривалість, вона є критично важливим компонентом процесу пам’яті, оскільки дозволяє нам сприймати світ і взаємодіяти з ним у реальному часі.

Словесно-логічна памʼять. Специфічна та унікальна людська пам'ять, що базується на спільній діяльності двох сигнальних систем, у якій головна роль належить другій. Думки, поняття, судження, висновки, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах — головний зміст словесно-логічної памʼяті. Однак, думки не можуть існувати без мови. Тому, це природно, що цей тип памʼяті розвивається у процесі словесно-логічного мислення.

Моторна памʼять. Це тип пам’яті, який передбачає набуття, збереження та відновлення рухів. Система пам’яті, яка відповідає за збереження та пригадування фізичних дій і моделей координації, необхідних для виконання конкретних завдань і дій та відіграє фундаментальну роль у набутті й ​​удосконаленні різноманітних умінь і навичок. На моторну пам'ять впливають практика, повторення та досвід. Чим більше відпрацьовується конкретна рухова навичка, тим сильнішою стає рухова пам’ять, що дозволяє покращити продуктивність і ефективність. З часом рухова пам’ять може стати стійкою до забування, особливо якщо навички використовуються регулярно.

Емоційна памʼять. Це збереження та пригадування спогадів, пов'язаних із сильними емоційними переживаннями. До того ж, запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають. Ці спогади, як правило, особливо яскраві та вражаючі через емоційний компонент, і вони можуть суттєво впливати на думки, поведінку та загальне самопочуття людини. При цьому, процес емоційного запам’ятовування не завжди є цілком точним, оскільки емоції можуть впливати на те, як спогади реконструюються та згадуються. Іноді емоційні спогади можуть бути забарвлені поточним емоційним станом або упередженнями. Тим не менш, емоційні спогади відіграють вирішальну роль у формуванні емоційних реакцій, сприйняття та загального самопочуття людини

Підсумовуючи, пам’ять є фундаментальною когнітивною функцією, яка дозволяє нам навчатися, адаптуватися, приймати рішення та орієнтуватися в складнощах життя. Це лежить в основі здатності функціонувати як особистості та як частина більшого суспільства.