Чи впливає на вас думка інших? Чи зміните ви власну думку під | Spartak Subbota

Чи впливає на вас думка інших? Чи зміните ви власну думку під тиском більшості? Чи залежні від настроїв соціуму?

Експеримент Аша — серія лабораторних досліджень, проведених в 1950-х роках під керівництвом Соломона Аша, які були зосереджені на дослідженні впливу соціального тиску на індивідуальні судження та прийняття рішень людиною. Аш був зацікавлений у дослідженні того, чи будуть люди відповідати явно неправильній думці групи, навіть якщо правильна відповідь була очевидною. Експерименти були розроблені, щоб вивчити фактори, які сприяють конформізму і дослідити умови, за яких люди можуть піддатися груповому тиску.

Конформізм — відсутність власної позиції домінантності, безпринципна і некритична покора певній моделі, що володіє найбільшою силою тиску (думка більшості, визнаний авторитет, традиція тощо), ігнорування унікальності поглядів, інтересів, уподобань, естетичних та інших смаків.

Ключові цілі експериментів Аша включали:

Розуміння конформізму. Аш мав на меті дослідити, як і чому люди погоджуються з думкою групи, особливо коли вони стикаються з одностайною більшістю, яка висловлює неправильну точку зору.
Виявлення факторів, що впливають на конформізм. Соломон Аш досліджував різні фактори, які можуть вплинути на рівень піддатливості людини, такі як розмір протилежної більшості, одностайність більшості та впевненість учасника.
Дослідження індивідуальної незалежності. Експерименти мали на меті зрозуміти баланс між власним судженням індивіда, вмотивованістю відстоювати свою думку та піддатливістю тиску групи.

Експерименти Соломона Аша проводилися за стандартизованою процедурою і мали кілька варіацій, щоб дослідити різні аспекти конформності.

УЧАСНИКИ.
Як правило, Аш проводив свої експерименти з групами від 7 до 9 учасників. Однак лише один учасник був справжнім піддослідним, тоді як інші були підставними особами.

ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ.
Учасників приводили в кімнату з підставними особами та показували набір ліній. У кожному дослідженні була «стандартна» лінія та три лінії порівняння. Завдання полягало в тому, щоб зіставити довжину стандартної лінії з однією з ліній порівняння. Питання звучало так: «Яка лінія на іншій картці має ту ж довжину, що і лінія на першій картці?» Учасникам було запропоновано усно оголосити, яка з ліній у другому наборі відповідає довжині першої лінії, але всі спільники навмисно давали неправильну відповідь раніше реального учасника. Таким чином, справжній учасник, який не знав, що інші були спільниками, був поставлений у положення, де йому потрібно було вирішити, чи погоджуватися з неправильним груповим рішенням, чи дотримуватися власного судження.

РЕЗУЛЬТАТИ.
Важливим висновком було те, що багато учасників погоджувалися з неправильними твердженнями, навіть якщо правильна відповідь була очевидною. Також, Аш виявив, що на відповіді впливають різні фактори. Наприклад, тип особистості, чисельність групи, згуртованість, авторитетна думка, наявність союзника та наскільки ситуація публічна.

Тож, конформізм не слід розглядати як однозначно негативну тенденцію, оскільки цей чинник сприяє груповому рішенню. Можна вказати такі причини конформної поведінки:

Наполеглива та вперта поведінка людей, які прагнуть переконати особу, що її позиція є неправильною.
Тенденція членів групи уникнути осуду, покарання, відсторонення від членів групи за їх незгоду.
Невизначеність ситуацій і брак інформації сприяють тому, що члени групи починають орієнтуватись на думку інших.

Експерименти Аша стали знаковими в психології, оскільки продемонстрували силу соціального впливу та готовність людини відповідати груповим нормам, навіть якщо це суперечить її власним судженням. Окрім того, ці експерименти продовжують залишатися невід’ємною частиною літератури з соціальної психології та висвітлюються в кіно.
Наприклад, фільм «Я та інші», що був знятий в Києві в 1971 році, висвітлює соціальні експерименти, близькі до експериментів Аша.