​​ До війни в Україні легко було говорити про Божу любов до л | Щоденник надії. Сергій Степанюк

​​ До війни в Україні легко було говорити про Божу любов до людей. Як тепер правильно вияснити невіруючій людині про це?

На мою думку, є три періоди у цьому питанні, а не два:
до війни,
під час війни,
після війни.

До війни в Україні справді було легко розповідати про Бога. Свобода віросповідання у нас була чи не на найвищому рівні у світі. Сподіваюся, що так і залишиться після перемоги. Хоча, як на мене, легко було говорити, але важко було бути почутим.

Зараз ми живемо, звичайно, в екстремальних умовах, які кардинально відрізняються від умов до повномасштабного вторгнення. Але є така приказка: "В окопах атеїстів не буває". Саме зараз люди готові навіть більше чути про Бога, ніж до 24 лютого. Люди хапаються за Бога, як за рятівне коло, бо все, на що вони надіялися у своєму житті, вирвали у них з-під ніг.  

Водночас повноцінної можливості проповідувати у нас немає, бо йдуть бойові дії. Але, думаю, зараз настав час не так говорити, як служити. Зараз дуже багато віруючих людей волонтерять: годують, розвозять ліки, вивозять людей, підтримують і рятують. Завдяки цьому їх сьогодні готові почути. Навіть влада в західних областях України прямо заявляє до представників протестантів: "Якби не ви, ми б не справились". Думаю, на сьогодні це найкраща проповідь.

Зазвичай після таких потрясінь церкви наповнюються людьми. Мені здається, буде важче проповідувати через кілька років після війни. Люди заспокояться, страх притупиться, а біль втрат не забудеться. Тоді буде більше запитань: а де був Бог, коли мої рідні гинули в Маріуполі?

Та все ж методи проповіді не змінюються ніколи, які б ситуації не були. Мені подобається, як про це пише Елен Уайт: «Лише метод Христа принесе справжній успіх в досягненні звісткою людей. Спаситель спілкувався з людьми як Той, Хто бажав їм добра. Він виявляв до них співчуття, служив їхнім потребам і завойовував їхню довіру. Потім Він говорив їм: «Йди за Мною» (Служіння зцілення, с. 143).

Людям не так потрібні якісь логічні доводи, чому Бог допускає зло на землі, як звичайне співчуття і підтримка. Якщо вони побачать в вас щиру любов до них, вони будуть готові почути й про Божу любов.

P.S.: І насамкінець важлива думка щодо того, що зараз відбувається: «Ми не з того боку дивимося на страждання у світі. Ми знаходимося на планеті зла, де Бог часто проявляє добро, а не на планеті добра, де Бог часто допускає зло».