Не все суржик, що не виконує стандарти літературної української мови Зверху карта розселення українців за переписом 1897 року, там де нас абсолютна більшість.
Знизу карта сучасної України та наріччя української мови. Слід би й додати карту історичних регіонів, тоді будуть зрозумілі й діалекти.
Навіщо я вам показую ці дві карти?
По-перше, Україна в своїх етнічних кордонах більша за політични, а це означає, що ми там «не склепані з різних шматочків інших країн».
По-друге, хочу привернути увагу до мовної різноманітності України. Ми велика країна, і це логічно, що українців розмовляють по різному.
Раніше слобожанський говір був розповсюджений, поки в 20 столітті не пішло масове зросійщення і поява суржику. Це знищувало оригінальність східної частини України.
Я не лінгвіст, і не дуже розумію всі нюанси, але я хочу привернути увагу до вивчення слобідського говору та надати йому місце для розвитку. Наприклад, в інформаційному просторі, в рекламах, в туристичних путівниках Слобожанщини.
