Сумиґард

2022-10-05 17:38:16 Будівлі органів місцевого самоврядування Сум на початку ХХ ст.

1. Земська управа — сьогодні Краєзнавчий музей.

2. Міська дума — на місці головного корпусу колишньої УАБС на перехресті Академічного провулку та Петропавлівської вулиці.

3. Міська управа — поруч сучасного бізнес-центру «Акрополь» на площі Незалежності.

Як бачите, до наших днів дійшло лише Земство. Міську думу розібрали перед будівництвом Банківської академії в 90-х, а Містку управу знищили при будівництві площі леніна (Нещалежності) в 70-х. Відкрити / Коментувати

2022-10-04 13:57:58 Дмитро Багалій — найголовніший історик Слобожанщини. У передмові своєі роботи «Історія Слобідської України» написав:

«Хай вільно проживають на Україні усі нації; хай усяка живе по-свойому… бо національний ґрунт потрібен для кожної.

А українська культура нехай шириться поміж українцями і хай про її поширення турбуються і піклуються діти України — усі, хто любить свій нарід і бажає йому добра, бо чужі за се не візьмуться.

Нехай всім народам живеться вільно на Україні, але нехай нові поселенці на Україні пам’ятають, що не може бути зневажений на своїй рідній землі (як се було раніше) той український нарід, котрий заселив її, захистив од ворогів і довгі часи поливав своїм трудовим потом»

1917 р. Відкрити / Коментувати

2022-10-03 11:23:51 Розклад екскурсій на жовтень


Вітаю, сумчани! Погода нам не завадить досліджувати місто, рідна земля нам гріє душу. Тому запрошую вас у цьому місяці на:

«Дух старих вулиць: Соборна»

6 жовтня 17:15 чт
12 жовтня 17:15 ср

«Дух старих вулиць: Троїцька»

8 жовтня 11:00 сб

«Архітектура тоталітаризму»

9 жовтня 15:00 нд

До дня Українського козацтва

«Слобідський шлях. Козацька історія міста»

15 жовтня 11:00 сб

«Дух старих вулиць: Петропавлівська»

16 жовтня 15:00 нд

Вартість — 200 грн
Тривалість — 2-2,5 год

Для запису — поставте + у коментарі відносно кількості осіб та дату

Або зателефонуйте за номером —0500764810 Відкрити / Коментувати

2022-10-01 21:29:10 Титульний лист «Опису України» Боплана

«Опис України кількох провінцій королівства польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансильванії разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн, сіра де Боплана в Руані»

Руан, Франція, 1660 р.

Твір, завдяки якому європейці почали масово дізнаватися про Україну, її жителів, ремесла, як дівчата залицяються до парубків, про руську шляхта та козаків і за що вони воюють та інше.

Раджу ознайомитися з твором на сайті — http://litopys.org.ua/boplan/opys.htm

Або завантажте файл pdf, я прикріплю у коментарі

Якщо знаєте французьку, то у закріпленому файлі є й оригінальний текст. Він завжди краще за переклад. Український переклад починається з 132 стор. Відкрити / Коментувати

2022-09-27 20:49:41 Важливість ідеологічного змісту міського простору

В 1899 році на Покровській площі урочисто було встановлено пам’ятник сумського благодійнику, меценату, промисловцю та й меру міста Івану Харитоненку.

Такого роду пам’ятник презентував епоху капіталізму, де могутні бізнесмени-промисловці ставали впливовими та шановними людьми у суспільстві.

Більшовики взялися переплавити пам’ятник Харитоненку та встановили «свого вождя». Вони замінили місцеву оригінальну історію, «буржуа експлуататора», на вождя пролетаріату, який ніяк не пов’язаний з розвитком Сум.

Харитоненко повернувся на законне місце в 1996 році. А тепер пригадайте ленінів в інших містах, які були до «ленінопаду» 2014? Як же було убого та неприродньо дивитися на ульянова, наприклад, у давньому Путивлі, або в будь-якому маленькому селищі, де єдине з архітектури, це пофарбований сотню разів бюст вождя.

Продовження у коментарі Відкрити / Коментувати

2022-09-27 00:12:14 Ми і єсть нащадки наших предків, які завжди раділи за Україну, славну Неньку нашую.

Лицарство козацьке, заможні міщани, светлійше духовенство та посполіти.

Вони співали у 17 столітті:

«Спросят нас бідних там вскорі отвіта -
Почто теряли всує ваші літа!.»

Кожному з нас відведені літа прожити на Землі. Ми народилися тут, в Україні. Нам життя, Бог, Всесвіт, дали можливість буди людьми саме тут.

Україна дає нам можливість жити. Велика ціна її існування, велика ціна наших думок. Як 300 років тому козацтво билося за свободу, так само і зараз сини та доньки України за неї боряться.

Головне, що кожен з нас може зробити… А найголовніше, це розуміти ціну Незалежності України, Незалежності кожного з нас.

Бо ми не народилися у Франції чи Швейцарії, Індії чи США. І слава Богу, що не в РФ. Ми доньки та сини України. Кожен з нас на своєму фронті, на фронті Перемоги України для кожного з нас.

Ми продовжує мрію наших предків, наших батьків та дідів. Лише вільна Україна може надати свободу, щастя та радість кожному з нас, бо такого хотіли наші пращури.

Так даваймо не посоромимо їх! Відкрити / Коментувати

2022-09-23 17:51:37 Гетьманські амбіції сумського полковника

8 вересня 1669 гетьман Дем’ян Многогрішний писав листа, в якому скаржився на Гарасима Кондратьєвича, який іменував себе гетьманом!

Із листа:

«Артемону Сергеевичю, благодетелю и заступнику моему многомилостивому, мою великую скорбь, что меня бедного подданного и слугу нижайшаго полковник сумский Гарасим Кондратьевич имянуючи своеволником, и посылал в те полки в полтавской, в миргородской и в лубенской, чтоб ко мне те полки не сдавашего будут у вас, приказал, чтоб тем государским грамотам веры не поняли, но себя имянуючи гетманом»

(«Сумський слобідський козацький полк» - О. Корнієнко)

Життя першого сумського полковника не дуже відоме, але є цікаві відомості, як факт його бажання булави. Гетьман Многогрішний вказує нам саме до яких полків Кондратьєв звертався: Миргородський, Полтавський та Лубенський, тобто до тих з якими межував Сумський полк. Немає ніякої точної інформації про шлях полковника до гетьманства, можна лише припускати, аналізуючи історичні події. Відкрити / Коментувати

2022-09-23 11:42:43 Село Юнаківка

В 1685 році неподалік від давньоруського городища на землях, які належали сотнику, а згодом полковому судді Сумського полку Семену Андрійовичу Юноку, оселились вихідці з Волині. До 1765 село було курінною слободою сумської сотні Сумського слобідського козацького полку.

Окраса села – мурована церква різдва Пресвятої Богородиці була споруджена стараннями священика кирила Мошлянського та церковного старости Михайла уланського про- тягом 1793-1806 рр. за проектом видатного архітектора О. Паліцина виключно за фінансової підтримки місцевої громади.

(Матеріал взято «Зруйновані храми Сумщини»)

P.S. - храм закрили в 60-х, він дійшов до півзруйнованого стану, останні 10 років начебто пішла реставрація, але зупинилася. Відкрити / Коментувати

2022-09-22 09:39:25 Екскурсії на вихідних

«Слобідський шлях. Козацька історія міста»

24 вересня 11:00 (субота)

«Дух старих вулиць: Петропавлівська»

25 вересня 15:00 (неділя)

Тривалість — 2,5 год
Вартість — 200 грн

Для запису — поставте + у коментарях відносно кількості людей та дату. Також можете написати або зателефонувати за номером 0500764810 - Євген Відкрити / Коментувати

2022-09-20 15:35:47 Не все суржик, що не виконує стандарти літературної української мови

Зверху карта розселення українців за переписом 1897 року, там де нас абсолютна більшість.

Знизу карта сучасної України та наріччя української мови. Слід би й додати карту історичних регіонів, тоді будуть зрозумілі й діалекти.

Навіщо я вам показую ці дві карти?

По-перше, Україна в своїх етнічних кордонах більша за політични, а це означає, що ми там «не склепані з різних шматочків інших країн».

По-друге, хочу привернути увагу до мовної різноманітності України. Ми велика країна, і це логічно, що українців розмовляють по різному.

Раніше слобожанський говір був розповсюджений, поки в 20 столітті не пішло масове зросійщення і поява суржику. Це знищувало оригінальність східної частини України.

Я не лінгвіст, і не дуже розумію всі нюанси, але я хочу привернути увагу до вивчення слобідського говору та надати йому місце для розвитку. Наприклад, в інформаційному просторі, в рекламах, в туристичних путівниках Слобожанщини. Відкрити / Коментувати