2022-09-17 09:42:18
Історія України циклічна? З початком повномасштабної війни, як ніколи, українці почали цікавитися історією. Українці подивилися в минуле, бо сучасність це результат минулого.
За цю війну доволі часто можна почути про «циклічність» нашої історії.
В далекому місяці січні року 1654 Хмельницькому прийшлося прийняти сюзеренітет московського царя, але для козацтва майже відразу стало зрозуміло, що цар вольностей не збереже.
1659 рік Битва під Конотоп. Перемога, але не використана в умовах тогочасного українського суспільства та міжнародного становища. Тому, поразка…
І ось, знову можливість. Іоан Мазепа піднімає Україну проти московського ярма, але Батуринська трагедія, де вирізали всіх мешканців, Лебединська катівня, де закатували українську еліту, а потім битва при Полтаві. Знову поразка… Хоча там, ще в далекому 1709 Україна могла стати незалежною державою. Українців, які мріяли про свободу, нарікли мазепинцями.
Якщо не брати численні локальні постання впродовж 19 століття, ми підходимо до 1917 року. Початок так званої Української революції. Створення УНР, її падіння та створення Української Держави на чолі з гетьманом Скоропадським. 1918 рік міг би стати стартом для незалежної України, але знову ні. Гетьман зрікається, а Петлюра не утримує владу. Більшовики окуповують Україну… А українців, які й надалі боролися за свободу нарікли петлюрівцями.
20-30 роки це діяльність ОУН, усі революціонери хотіли бачити Незалежну Соборну Українську Державу. Її урочисто було проголошено під проводом Степана Бандери 31 червня 1941 року, але це не було в планах Третього Райху… Бандеру заслали до концтабору. Загони партизанів УПА діяли до 50-х років. Знову поразка…а українців, які за свободу України, назвали бандерівцями.
24 серпня 1991 року Україна без бою отримала Незалежність. Але 2014 прийшлося за це заплатити. Нікому не було зрозуміло, для багатьох українців війна буда далекою до 24 лютого 2022. Але саме зараз усі успіхи нашої армії, спротив понад 6 місяців, консолідація нашого суспільства, міжнародна підтримка, визнання нашого прапору у світі як символу волі та боротьби, натякають, що цей цикл поразок повинен закінчитися.
Війна повинна закінчитися Українським успіхом та бути історичною сатисфакцією. Ніколи Україна не була такою сильною та немала такого світового визнання як зараз.
868 viewsedited 06:42
С
