Дуже часто на цій війні я чую тезу про те, що в Україні багато | Sunkissed UA
Дуже часто на цій війні я чую тезу про те, що в Україні багато селищ мають однакові назви і закордонним військовим наглядачам доволі важко зорієнтуватись яку саме Павлівку звільнили чи окупували.
Ви звертали увагу на те, що дублюються найчастіше якісь типово радянські назви сіл? Прийшли совєти, затерли стару автентичну назву і повісили табличку Комсомольське, Червоне, Чапаєвка. Як бачимо, з фантазією в них було погано.
На цьому фоні виділяється топонімія Херсонщини (особливо дореволюційна). Коли звертаєш увагу на кількість тюркизмів в назвах населених пунктів, стає зрозуміло, що руськім духом тут слава богу і не тхнуло. Бо саме ці території віками були рідними як для українців, так і для тюркських народів.
Я говорю про такі назви населених пунктів, як Генічеськ, Чонгар, Чокрак, Юзкуї і тд.
Назва Арабатської стрілки походить від тюрк. арабат “передмістя”, що в свою чергу запозичене з арабської “рабад”.
Цікавим є те, що в Генічеському районі за кілька кілометрів одне від одного лежать села Стокопані та Фрунзе, які до революції мали одну назву – лише різними мовами – українська Стокопані (сто копанок або колодязів) та тюркська Юзкуї (юз – сто, кой – колодязь).
Окрім географічних назв, тюркська мова вросла в українські фразеологізми та навіть звичаї. Приведу простий приклад. В моєму селі на весілля чи будь-яку іншу масову гулянку зводили шалаш, шатро, балаган.
Балаган це тюркське слово – тимчасова будівля для торгівлі, театральних вистав.
Або ми кажемо “як дундук”, тюркське – „уперта людина, старий холостяк, бовдур”
Яшкатися. Хтось чув? Бо для мене воно звичне, в от Ілля не чув. В тюркських мовах слово якшатися означає “бути в хороших стосунках”, в степових говірках української мови воно означає те саме, але несе негативний відтінок.
Ще є фразочка, яку ви точно вживали «прийшов каюк». Доволі цікавий переклад, бо каюк то човен. Тут асоціація із штормом на морі: коли перевертається рибацький човен, то можна потонути.
Прикладів можна приводити безліч, адже українська мова одна з перших по вмісту слів тюркського походження. Недарма майже сакральне для українців слово майдан - тюркське. І на то є очевидні причини.
Мова - то ще один свідок історії. Історії нашого півдня, де століттями варився коктейль з народів.
А потім Причорномор‘я було воєнним шляхом віджате, вся історія старанно підтерта і заідеологізована. Так створили міф про Новоросію, створену з Дикого Поля, і Потьомкіна-Катерину благодєтєлєй
І про всяк випадок, якщо мене читає хтось з московитів. Крим - це Україна. Вірю, що киримли зможуть на теренах теперішньої незалежної України вільно жити та розвивати свою культуру.
