Get Mystery Box with random crypto!

Sunkissed UA

Логотип телеграм -каналу sunkissed_ukraine — Sunkissed UA S
Логотип телеграм -каналу sunkissed_ukraine — Sunkissed UA
Адреса каналу: @sunkissed_ukraine
Категорії: Подорожі
Мова: Українська
Передплатники: 155
Опис з каналу

Ненудні дописи про історію України https://www.youtube.com/channel/UCh55YMqcD0A2rzTEv1TDi5w

Ratings & Reviews

3.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення

2022-12-30 23:13:50 надбанням історії ( як Московія, Російська імперія, СРСР, а скоро і Росія) а королі і сьогодні беруть активну участь у державному житті ряду країн.

А історія зникнення корони Данила Галицького теж цікава і до неї знову таки доклали свою волохату лапу московити. Але про то можна нагуглити і навіть ролики на YT є.
25 viewsNastya Zelenovskaya, 20:13
Відкрити / Коментувати
2022-12-30 23:13:50 Чому в українців був король і не було царя?

Націкавіше для тих, хто не любить читати:

- в Україні були свої королі, ймовірно, Володимир був першим, офіційно - Данило Галицький.
- Корона була дарована Папою Римським в 1000 році
- римська курія вживає стосовно Володимирових наступників титул «король» («рекс»), в той час як московських правителів називає титулом «князь» («дукс»).
- Надіславши корону Данилу Галицькому в 1253, Рим визнав, що Київське королівство, (Київська Русь) перейшло не на Північ звичайному князеві Олександрові Суздальському, а в західноукраїнські землі справжньому королю Данилу.

Теоретично, принципової різниці між царем і королем немає. У них, по суті, однаковий статус і схожі функції. Однак ці два терміни визначають приналежність до західного чи східного світу. Російська традиція сприймає царя як безпосереднього виразника божественної волі. Король же іноді виступає як божий слуга.

Вважається, що слово «король» з'явилося в результаті спрощення імені Карла Великого, який був римським імператором і королем франків. Він заснував династію Каролінгів.

Майже до середини XVI століття королівський титул дарував Папа Римський. Саме з рук Папи Римського корону отримав Данило Романович (або Галицький), який став першим королем в історії України.

Питання про титул середньовічної України як королівства має тривалу історію і предмет суперечок багатьох науковців.

Припускають, що Данило Романович не був єдиним серед руських князів, які були удостоєні коронації. Деякі історики вважають, що першим коронованим руським князем був Володимир.

Дослідник ватіканських архівів Атанасій Великий вважав, що в 1000 році корону привезли для Володимира. Германський імператор Оттон ІІІ (учень папи Римського Сильвестра ІІ) посприяв коронації Стефана Угорського, і для Володимира Великого, адже був з ними обома посвояченим через візантійських княжних – Анну і Теофано. Корупція як вона є :)

Дуже важливим підтвердженням цього є те, що римська курія вживає стосовно Володимирових наступників титул «король» («рекс»), в той час як польських і московських правителів називає титулом «князь» («дукс»).

Ще одним фактом коронації є гроші Володимира, на яких він зображений в королівських відзнаках з короною на голові.

Отже, якщо Папа коронував великого київського князя у 1000 році, то за традицією папської курії Русь-Україна вважалася королівством і в силу цього її спадкові володарі автоматично ставали законними королями.

Ще один факт. Коли в 1075 р. син Ізяслава Ярославича Ярополк звернувся до Григорія VII з питанням про успадкування київського престолу папа назвав його королем і передав йому королівську корону. Цим Апостольська столиця визнала право Ярополка Ізяславича на батьківський престол, якого позбавили Ізяслава його брати. Адже усунення від престолу Ізяслава було порушенням заповіту Ярослава Мудрого. Передача папою корони онукові відомого в усій Європі правителя могутньої держави Ярослава була просто фактом констатації законних прав спадкоємця королівської влади.

І коли майже через двісті років по тому Данило Романович зосередив у своїх руках усю повноту влади в державі, Рим, надсилаючи йому корону, без жодних сумнівів визнав за ним право на роль єдиного законного правителя Русі-України. Саме тому папа Інокентій IV ще перед актом коронації називає Данила королем, а його державу королівством. При цьому римський понтифік, очевидно, спирався на документи ватиканської канцелярії.

Данило, який походив з Рюрикового роду, що з IX століття володів Києвом, не мав потреби в нових юридичних актах. Корона була надіслана йому Апостольським престолом як засіб визначення з-поміж претендентів юридичного спадкоємця києво-руського престолу. Цим самим Рим визнав, що Київське королівство перейшло не на Північ звичайному князеві Олександрові Суздальському, а в західноукраїнські землі.

Необхідно сказати, що саме в добу Данила яскраво намітилась різниця між західною орієнтацією Волинсько-Галицької Русі і східною – Владимиро-Суздальського князівства.

Пізніше на теренах Московії завелися воші … ой, царі ))) Знаково те, що поняття "цар" стало
29 viewsNastya Zelenovskaya, 20:13
Відкрити / Коментувати
2022-12-26 09:07:58
«Это пламя будем тушить кровью пьяных кАмунистов!»

Шкільна газета учнів 7-го класу школи с. Бармашове на Миколаївщині. 1920-ті рр.
59 viewsNastya Zelenovskaya, 06:07
Відкрити / Коментувати
2022-12-26 09:07:58 Цікаво
56 viewsNastya Zelenovskaya, 06:07
Відкрити / Коментувати
2022-12-15 15:35:49 У відповідь на твіт одного українця (на жаль) написав новий текст.
https://telegra.ph/SHCHodo-majbutnogo-ARK-ta-nemozhlivost%D1%96-povernennya-do-1996-12-15
88 viewsNastya Zelenovskaya, 12:35
Відкрити / Коментувати
2022-12-15 15:35:48 цікавий текст
65 viewsNastya Zelenovskaya, 12:35
Відкрити / Коментувати
2022-12-13 00:52:42 Здавна Причорномор’я славилось своєю войовничістю.

Її сповна відчули росіяни, розкришуючи зуби об Зміїний, розбиваючи лоба під Миколаєвом та тікаючи з неприкритою голою сракою з Херсону.

Переляк, добряче присмачений байками про польські чи навіть натівські війська - то перевірена тисячоліттями тактика психологічної атаки. Запозичили її наші воїни у кого б ви думали? У войовничого Зміїного народу, який ми помилково називаємо скіфами

Уявіть собі, ці вояки взаправду косплеїли Змія, аби налякати ворогів. І то в них вправно виходило: греки з переляку ділилися золотом і вином, а кімерійці взагалі організовано вмерли з переляку ще до приходу скіфів у Причорномор’я.

Ну бо було чого крові стигнути в жилах.

Військові емблеми скіфів були опудалами змій і драконів, насаджених на високі жердини. При русі ці опудала надувалися вітром і звивалися, як живі істоти, видаючи при цьому різкий свист.

До наших днів збереглися зображення скіфських коней, «стилізованих» під драконів. Перед боєм скіфи надавали коням страхітливого вигляду, вплітаючи в їх гриви різноколірні стрічки, які при русі розвивалися і нагадували змій, що звивалися. Багато хто з коней мав страхітливі маски і був захищений збруєю, на якій нерідко зображалися змії і «змієногі» богині.

При наближенні  до  ворога  в хід пускалися спеціальні тріскачки, які імітували шипіння змії.

Не нехтували скіфи і біголоічною зброєю, начиняючи наконечники своїх стріл зміїною отрутою. Кожний убитий такою стрілою приносився в жертву міфологічній матері скіфів - змієногій богині Єхидні. Так, мати-Єхидна то мати скіфів.

І так, своєму богу війни Арею скіфи приносили в жертву людей - полонених.

Тож, коли на противника сунуло багатотисячне скіфське військо на «драконах» - «свистяче» і «шипляче»… шансів дійти до битви в сухому памперсі у прадавніх невдах майже не було

Нема іх і у росіян.
79 viewsNastya Zelenovskaya, 21:52
Відкрити / Коментувати
2022-11-22 21:54:42 І код до розшифрування Одеси як сучасного міста я би всім радила розпочинати з відвідин двох музеїв – літературного та історичного”


Спинився за Дофінівкою степ
І опустив пожовклу гриву з кручі,
Внизу прибою збурений вертеп
Говорить щось про вічне і болюче.

Про рух світил, про втрачені світи,
Про час розлук і марні сподівання
Знайти спокійні затишні порти,
Де врятуватися б в човні кохання.

Клекоче море – вічний бунтівник,
За валом вал, питання за питанням
На весь людський такий недовгий вік,
На кожну зустріч і на всі прощання
Ю. Шевченко


Ось
Берег мій –
Початок України…

На південь
Море,
За плечима
Степ…
Стають,
Здається,
Хвилі
На коліна
До
Ніг землі
Де
Хліб святий
Росте…

В. Барладяну



На Молдаванці пили кабарне,
Що пахло чорноморськими степами,
Шинкарка нам, жартуючи, моргне,
І в келихи хлюпне вина з піснями…

Ю. Шевченко
88 viewsNastya Zelenovskaya, 18:54
Відкрити / Коментувати
2022-11-22 21:54:40 Літературна Одеса

Одеса так само багата українськими митцями, віршами та романами. Просто гучномовець пропаганди нам кричав про Ахматову і Пушкіна (як в Києві про Булгакова), заглушуючи всіх інших митців.

Наприклад, Одеса Юрія Липи сьогодні відома менше, ніж Одеса Ісаака Бабеля, проте це не означає, що її немає, або що вона гірша.

Юрія Липи, поета, письменика, філософа, націоналіста, корінного одесита.
Юрія Липи, одесита, який був військовим лікарем УПА.
Юрія Липи, якого закатували НКВС.

Першим літературним твором, в якому йшла мова про Одесу, стала пісня українських чумаків. Не Пушкін, ні.

Але особливий вайб йде від віршів сучасників. Наприклад, лірика Юрія Шевченка - органічно одеська та українська водночас, “природне поєднання Степу-Моря-Одеси з душею поета”:

На строкатім “Привозі”
Строката південна розмова
З українських, російських,
Молдавських, болгарських слів,
Зрозуміла для всіх –
Синьооких, рудих, чорнобрових
З овочевих, фруктових
І рибних рядів.
Мелодійна подільська
М’яка бессарабська говірки
Заплелися в одеський
Просолений морем жаргон…


Одеса і Леся

Про своє перебування в Одесі, про враження від першої зустрічі з морем, Леся Українка створила поетичний цикл «Подорож до моря» (1888), який присвятила Михайлу Федоровичу Комарову. «Далі, далі від душного міста!

Серце прагне буять на просторі!
Бачу здалека, – хвиля іскриста
Грає вільно на синьому морі.
А у тую неділеньку рано
Синє море чудово так грає,
Його сонечко пестить кохано,
Красним-ясним промінням вітає...

Після тої першої зустрічі з морем, Леся приїздила в Одесу щороку.


Коцюбинський трошки одесит?

В 1892–1897 роках працює в Одеській філоксерній комісії Коцюбинський Михайло Михайлович. Свої враження від цієї роботи та її особливості описав в оповіданні «Для загального добра (1895). Він отримав можливість познайомитись з життям інших народів – молдаванами, а згодом і кримськими татарами. Особливістю творчого таланту Коцюбинського було вміння передати національний колорит, побут та вірування інших народів. Під час роботи в Молдавії і Бессарабії він пише цикл молдавських оповідань: «Пе коптьор» (1896), «Відьма» (1898). На основі кримських вражень створено «В путах шайтана» (1899), «На камені» (1902), «Під мінаретами»(1904).



Вороний, Одеса та український модерн

1903 року розпочав в Одесі еру українського модерну Вороний Микола, видавши перший (!!) український (!!!) модерністський альманах «З-над хмар і з долин». Одеса стала колискою українського модерну. Іванові Липі Вороний присвятив чи не найвідомішу свою поему «Євшан-зілля».

У 1938 році «трубадура українського буржуазного націоналізму» (як совєти назвали Вороного) розстріляли. За рік до цього в урочищі Сандармох був розстріляний його син, Марко Вороний - поет і кіномитець (Одеська кінофабрика)


Остап Вишня про Одесу:
“Одеса хороша. Зараз оце вона менi нагадує прекрасну, пишну таку, дiвчину, що побувала пiд великим штормом. Краси своєї вона од шторму не втеряла, але за великою роботою ще не встигла причесатись, почиститись, умитись. Дайте, мовляв, менi поробити важливiшi дiла по хазяйству, потiм я вiзьмусь i за себе. А вiзьметься – i знову буде красунею. Це зовнi. Внутрiшнє життя в Одесi? Ну, знаєте, треба бути наївним, щоб казати, що за 4–5 днів можна охопити всю Одесу, ознайомитися з усiма сторонами її життя. Я мав змогу, i то неповну, придивитися тiльки до театрального життя. Воно буяє. Театри нiчим не одрiжняються вiд столичних. Прекраснi вистави. Глядач, як видко, театри любить, бо якби не любив, не ходив би. Що ж iще вам сказати про Одесу? Хай живе Одеса!”


Проректорка Львівського національного університету Марія Зубрицька:
“Досі я не мала нагоди відвідати Одесу, хоча за допомогою літератури витворила свій стереотип, який зазнав модифікації під впливом телебачення. Якщо брати до уваги телевізійний образ Одеси – це не українське за духом, мовою і культурою місто, яке до того ж агресивно налаштоване до всього українського. Однак міф почав розвіюватися відразу, як тільки ми вийшли з вокзалу...
66 viewsNastya Zelenovskaya, 18:54
Відкрити / Коментувати
2022-11-13 20:01:15
76 viewsNastya Zelenovskaya, 17:01
Відкрити / Коментувати