Get Mystery Box with random crypto!

Літературна Одеса Одеса так само багата українськими митцями | Sunkissed UA

Літературна Одеса

Одеса так само багата українськими митцями, віршами та романами. Просто гучномовець пропаганди нам кричав про Ахматову і Пушкіна (як в Києві про Булгакова), заглушуючи всіх інших митців.

Наприклад, Одеса Юрія Липи сьогодні відома менше, ніж Одеса Ісаака Бабеля, проте це не означає, що її немає, або що вона гірша.

Юрія Липи, поета, письменика, філософа, націоналіста, корінного одесита.
Юрія Липи, одесита, який був військовим лікарем УПА.
Юрія Липи, якого закатували НКВС.

Першим літературним твором, в якому йшла мова про Одесу, стала пісня українських чумаків. Не Пушкін, ні.

Але особливий вайб йде від віршів сучасників. Наприклад, лірика Юрія Шевченка - органічно одеська та українська водночас, “природне поєднання Степу-Моря-Одеси з душею поета”:

На строкатім “Привозі”
Строката південна розмова
З українських, російських,
Молдавських, болгарських слів,
Зрозуміла для всіх –
Синьооких, рудих, чорнобрових
З овочевих, фруктових
І рибних рядів.
Мелодійна подільська
М’яка бессарабська говірки
Заплелися в одеський
Просолений морем жаргон…


Одеса і Леся

Про своє перебування в Одесі, про враження від першої зустрічі з морем, Леся Українка створила поетичний цикл «Подорож до моря» (1888), який присвятила Михайлу Федоровичу Комарову. «Далі, далі від душного міста!

Серце прагне буять на просторі!
Бачу здалека, – хвиля іскриста
Грає вільно на синьому морі.
А у тую неділеньку рано
Синє море чудово так грає,
Його сонечко пестить кохано,
Красним-ясним промінням вітає...

Після тої першої зустрічі з морем, Леся приїздила в Одесу щороку.


Коцюбинський трошки одесит?

В 1892–1897 роках працює в Одеській філоксерній комісії Коцюбинський Михайло Михайлович. Свої враження від цієї роботи та її особливості описав в оповіданні «Для загального добра (1895). Він отримав можливість познайомитись з життям інших народів – молдаванами, а згодом і кримськими татарами. Особливістю творчого таланту Коцюбинського було вміння передати національний колорит, побут та вірування інших народів. Під час роботи в Молдавії і Бессарабії він пише цикл молдавських оповідань: «Пе коптьор» (1896), «Відьма» (1898). На основі кримських вражень створено «В путах шайтана» (1899), «На камені» (1902), «Під мінаретами»(1904).



Вороний, Одеса та український модерн

1903 року розпочав в Одесі еру українського модерну Вороний Микола, видавши перший (!!) український (!!!) модерністський альманах «З-над хмар і з долин». Одеса стала колискою українського модерну. Іванові Липі Вороний присвятив чи не найвідомішу свою поему «Євшан-зілля».

У 1938 році «трубадура українського буржуазного націоналізму» (як совєти назвали Вороного) розстріляли. За рік до цього в урочищі Сандармох був розстріляний його син, Марко Вороний - поет і кіномитець (Одеська кінофабрика)


Остап Вишня про Одесу:
“Одеса хороша. Зараз оце вона менi нагадує прекрасну, пишну таку, дiвчину, що побувала пiд великим штормом. Краси своєї вона од шторму не втеряла, але за великою роботою ще не встигла причесатись, почиститись, умитись. Дайте, мовляв, менi поробити важливiшi дiла по хазяйству, потiм я вiзьмусь i за себе. А вiзьметься – i знову буде красунею. Це зовнi. Внутрiшнє життя в Одесi? Ну, знаєте, треба бути наївним, щоб казати, що за 4–5 днів можна охопити всю Одесу, ознайомитися з усiма сторонами її життя. Я мав змогу, i то неповну, придивитися тiльки до театрального життя. Воно буяє. Театри нiчим не одрiжняються вiд столичних. Прекраснi вистави. Глядач, як видко, театри любить, бо якби не любив, не ходив би. Що ж iще вам сказати про Одесу? Хай живе Одеса!”


Проректорка Львівського національного університету Марія Зубрицька:
“Досі я не мала нагоди відвідати Одесу, хоча за допомогою літератури витворила свій стереотип, який зазнав модифікації під впливом телебачення. Якщо брати до уваги телевізійний образ Одеси – це не українське за духом, мовою і культурою місто, яке до того ж агресивно налаштоване до всього українського. Однак міф почав розвіюватися відразу, як тільки ми вийшли з вокзалу...