Суспільне Харків

Наслідки ударів по Харкову 21 серпня, прощання із загиблими у Куп'янську волонтерами, меморіальна дошка рятувальнику та історії жителів зі зруйнованих сіл області: яким був тиждень з 18 по 24 вересня — дивіться у підбірці Суспільне Харків

— Я потрапив у ситуацію, коли розстріляли майже всю мою команду. У ній був мій побратим, з яким я ще в Києві дружив. У нього влучило сімнадцять куль. Я тримав його за руку, але нічого не міг вдіяти, бо нас закидували мінами. Я отримав поранення ноги, потрапив в госпіталь. А потім в мене почав «підтікати» дах. Мій друг мені снився щоночі. Спершу було багато болю, потім агресія, потім знову біль, потім зник сон. З моменту евакуації до потрапляння сюди я не спав 45 днів. Уявляєте, що таке 45 днів без сну?

До 24 лютого 2022 року Саша працював маркетологом. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вивіз дружину з дитиною за кордон і пішов в армію.

Уже десять місяців він проходить психологічну реабілітацію у різних центрах. Саша — лише один з тисяч військових, які бачили пекло і не можуть його забути. Але вчаться з цим жити. Один день з відділення психологічної реабілітації для військових — у репортажі Анастасії Іванців.

503 дитини загинули та понад 1100 отримали поранення різного ступеня тяжкості за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Усі попередні війни та військові конфлікти, спровоковані росіянами, також супроводжувалися вбивствами дітей. За різними оцінками, у війнах Росії проти Чечні загинуло до 32 тис. дітей, а в Сирії — 2 тис. неповнолітніх.

Сьогодні на місцевих каналах Суспільного вийде фільм-розслідування The Kyiv Independent про вбивства українських дітей «Діти, які вже ніколи».

Дивіться о 22:00 на Суспільне Харків