Сексолохія

2022-07-18 12:54:26 Так а в чому специфічність Нічної Казки, і чому та ж сама Поліна та Дрочілки не можуть її замінити?

(нє ну ок, я огляди іграшок роблю раз у сторіччя, я все розумію, але все одно образливо) Відкрити / Коментувати

2022-07-18 12:40:58 Да, я националистка-бендеровка, идите в жопу.

Перед тим, як я почну відроджувати свій телеграм-канал:

Так, тут бойкотується російська мова. Тут бойкотується все російське. росіяни в першу чергу.

Зокрема - ті, які приходять у коментарі та розповідають, якою мовою мені вести свої соціальні мережі, коли їхня країна напала на мою. Або як ставитися до ерефії. Або які починають вчити мене, звідки «насправді» летять ракети на мене та моїх рідних.

Я не заперечую, що по той бік кордону є адекватні люди, але їх мізер. І вони або не сиплять сіль на рану, або намагаються допомогти, або виїхали та намагаються допомогти. А, і ставлять перекладач
Я дотримуюсь позиції, що мені безпечніше не розбиратися, чи мені попався той самий безпечний 1%, а не спілкуватися з росіянами зовсім.

Я надто довго вважала, що там, на росії, є з ким розмовляти. Мій мозок якось не міг повірити, що одна з найбільших країн світу не просто не вміє в критичне мислення, а сліпо та по-рабськи сидить на жопі рівно в будь-якій ситуації. Соромно, але зізнаюсь, що я теж думала, що «не все так однозначно». Довелось на власні очі в лютому побачити руснявий бтр перед своїм будинком, щоб прозріти.

Если вы из росии и до сих пор почему-то на меня подписаны, то отпишитесь, вам тут ловить нечего. Можете сосать путинский хуй читать ваших провластных секс-блогеров.

А тут - слава Україні!
І смерть, бляха муха, усім її ворогам. Відкрити / Коментувати

2022-05-05 21:59:30 У голосуванні активно просувають ще «Хтивологію» та «Хтивографію». Пацани та пацанеси, я зроблю хід конем:

#хтивографія - це новий хештег, під яким я буду публікувати історії про свої чи ваші цікаві/повчальні/просто красиві походеньки

Дуже дякую @your_aperol за подану ідею назви, яка перетворилась на хештег! Відкрити / Коментувати

2022-05-05 19:21:38 Channel name was changed to «Сексолохія» Відкрити / Коментувати

2022-05-05 11:20:19 Відкрити / Коментувати

2022-05-05 11:19:15 Що ж, пройшло два з половиною місяці війни. Люди потроху адаптувались. І секс теж потроху адаптувався.

Якщо підсумувати все, з чим я стикалась під час консультаційної роботи та просто при спілкуванні з різними людьми, то секс у воєнний час ділиться на три категорії:
Сексу нема, і дуже хочеться;
Сексу нема, бо його не хочеться, а хочеться його хотіти;
Секс-то наче є, але за таких обставин, що краще б його вже не було.

Нє, є і такі люди, в яких секс є, і він хороший, і навіть кращий ніж до війни, але я їх не беру до уваги, бо то монстри якісь (не слухайте мене, це я заздрю)

Чому так? Ну, бо нервова та ендокринна різних людей реагує на війну, не повірите, по-різному!

Війна - це стрес. Навіть якщо ви не знаходитесь безпосередньо близько до театру бойових дій. Знаєте, є навіть таке відчуття, що людей, які виїхали закордон, зараз хєрачить навіть більше, ніж тих, хто лишився на умовно безпечних територіях України. Наша репродуктивна система на стрес може зреагувати за двома типами:

1) Трясця вашій матері, шо воно робиться, оце зараз витрачати купу ресурсів на пошук партнера, а потім - на виховування дитини? Ну його нахєр, мені б самому вижити.

2) Шо це? Я, можливо, скоро помру? Терміново розмножуватись! Бо можу не встигнути!

Є польові спостереження, що реакція другого типу більше притаманна тим людям, що мають більшу опорність до тривалого стресу. Ну, знаєте, це той дратуючий контингент, що і під час війни десь знаходить сили та можливості радіти життю і ше й працювати. Війна не сприймається настільки шокуюче, коли всі ресурси спрямовуються винятково на режим "бій/біжи". Ну, бахка. Ну, танки в мене перед домом розвертаються. Ну, льотають блєдіни - то я піду до сховища! А в сховищі світло, сухо, вай-фай і гарненькі солдатики.

Зрозумійте свою нервову систему - на неї гепнуло зараз дуже і дуже багато. Час від часу здаватиметься, що мозок працює проти вас. Секс для неї - трошки опціональна штука. Це нормально. Інтенсивність почуттів або їхня вдавана відсутність може лякати, але головне наше завдання зараз - випустити шторм у мирне русло.

Кожен із вас - уже дуже великий молодець. Ви справляєтесь так, як можете та умієте. Ваша психіка робить теж саме - гребе, як уміє. І вигребе. Обіцяю. Чесслово.
⠀
Ви, головне, давайте їй сон, їжу, сонце та обійми як додаткові весла.
⠀
Все буде Україна Відкрити / Коментувати

2022-03-05 21:20:10 Як допомогти собі після зґвалтування?
#triggerwarning #неприємний контент
⠀
Це офіційно найжахливіший гайд, який я коли-небудь робила в житті. На жаль, я не можу зробити "Як попередити зґвалтування", тому що немає в світі нічого, що могло б гарантовано від нього захистити. Як немає і того, що може його спровокувати. Можу лише порадити - під час війни не гуляйте ввечері, не ходіть самі, майте при собі завжди засоби самозахисту.
⠀
Якщо вже це трапилось, то:
⠀
Для найбільш критичних дій у вас є 72 години. За цей час потрібно встигнути випити пігулку екстреної контрацепції (постинор/ексапел) та звернутися до найближчого ВІЛ-центру по екстрену антиретровірусну терапію (в випадку, якщо ви знаєте, що ґвалтівник був ВІЛ-позитивний, а акт сексуального насильства був незахищений)
⠀
Постконтактна профілактика - це надзвичайно важка для організму штука, тому вдаються до неї зазвичай тоді, коли є дуже великий ризик ВІЛ-інфікування. Ризик отримати ВІЛ при одноразовому незахищеному статевому контакті в пасивній ролі коливається від 0,15 до 1,5 та загалом оцінюється як низький (якщо при цьому не було супутніх травм, коли був контакт кров/кров). За тими даними, що мені допомогли знайти, русня офіційно проходить перевірку на венеричні захворювання двічі на рік. За неофіційними джерелами - кров мали також перевіряти перед тим, як відправляти на польові дії. Тому повільно переходимо до наступного пункту.
⠀
Протягом 72 годин також варто потрапити до лікаря-гінеколога, бажано - акушера-гінеколога чи гінеколога-хірурга. Лікар має детально оглянути піхву, зафіксувати наявні травми та дати кваліфіковану консультацію, яка медична допомога буде необхідна. Також лікар зможе виявити ті травми, де міг бути контакт кров-кров, і підказати, чи є необхідність терміново звертатись до ВІЛ-центру. Якщо немає можливості зробити огляд у клініці, спробуйте знайти в аптеці чи у волонтерів гінекологічний набір із дзеркалом та стерильні медичні рукавиці.
⠀
Також найближчим часом потрібно повідомити про випадок сексуального насильства патрульну поліцію/місцевий штаб ЗСУ або хоча б ТРО. Обов'язково повідомити всі деталі, які можна пригадати, надати звіт лікаря про травми (за можливості). В ідеалі дзвонити поліції на 102 можна вже в той час, коли ви їдете до лікаря, вони зобов'язані зреагувати та вислати до вас патруль. Так, тим більше у військовий час.
⠀
І обов'язково - звернутися до психотерапевта та психіатра. Зґвалтування - це одна з найстрашніших травм для психіки. Людині, яка пережила цей кошмар, обов'язково потрібна кваліфікована допомога. Так, можливо навіть медикаментозна. Це ще один лікар, якого обов'язково потрібно буде відвідати.
⠀
І так, це кошмар. Кошмар, що це в принципі відбувається. Кошмар, що по цю інструкцію звертається все більше наляканих дівчат.
Повірте, їх проклинають не лише конотопські відьми. Відкрити / Коментувати

2022-03-04 16:05:42 Мне уже девять дней 27 лет.
Девять дней в моей стране идет война.
Девять дней, как я (как и многие украинцы) проснулась от звонка отца: "Просыпайся, Киев обстреливают".

У меня новый распорядок дня, в котором не до секса. Мое либидо, кажется, погибло 24 февраля в 4:30. Сейчас у меня подъем в 5-6 утра, в основном - от воздушной тревоги. Иногда я в это время только засыпаю, например, как вчера: либо нервы не позволяют, либо взрывы.

В промежутке между сиренами можно успеть поработать. Правда, я сейчас вообще забыла о диджитал-маркетинге. Все мое время занимает кризисная психотерапия. Если ни с кем не разговариваю в этот момент, то, скорее всего, на тройной скорости повторяю, что успела выучить за последние два года.

Вечером накрывает сильнее. Особенно сейчас, когда адреналиновая фаза немного прошла. И уж тем более, когда на фотографиях я вижу уж очень знакомые дома в разбомбленном состоянии. Или когда мои близкие перестают отвечать на сообщения.

Я не знаю, что сейчас с моим домом. Мне повезло уехать из квартиры за 40 минут до того, как по улице пошли танки. Меня дернул валить тот факт, что от взрывов начали трескаться стекла, а у меня такая планировка, что нет двух параллельно стоящих стен. Ебать, никогда больше не смогу жить в квартирах-студиях.

Из того, что меня до сих пор удивляет: как я, человек, который готов противостоять насилию в любых видах, научилась так сильно ненавидеть? Наверное, потому, что я видела, как стреляют по детям. Или потому, что слышала о пяти изнасилованных до смерти девушках в Херсоне из первых уст. Что надо было сделать со мной, с моей страной, чтоб мне так сильно хотелось взять оружие в руки? Надо было дернуть во мне тот самый инстинкт защищать свое. Защищаю как могу.

Я продолжаю писать на русском. Я очень многие вещи продолжаю писать на русском. Да, я - та самая русскоязычная украинка, которую надо было спасать. Хотя знаете, хочу сказать "спасибо" - такая оперативная украинизация даже пану Бандере не снилась.

Почему же все еще пишу? Так случилось, что россияне очень тяжело понимают "братский" украинский, да и с английским у многих туговато. А у меня все еще теплится надежда, что у меня в подписчиках есть люди, способные в критическое мышление. Это и ваша война тоже.

Слава Україні. Відкрити / Коментувати

2022-02-16 18:31:47 Новое видео!

Частота постинга у меня сейчас не ахти какая (хотя, ребята, честно - я стараюсь), поэтому каждое новое видео на канале - это уже событие. Тем более, это, потому что придумала я его уже давно и очень давно собиралась показать миру.





Поскольку канал сейчас совсем не в лучшем состоянии, ваша поддержка - лайк, комментарий, то, что вы поделитесь этим видео с кем-то еще - очень поможет мне в попытках воскресить свою YouTube-деятельность.

Люблю вас Відкрити / Коментувати

2022-02-11 16:02:36 ЧАСТЬ ВТОРАЯ

- Так, а это, - психотерапевтка сидела в кресле и пристально на меня смотрела, зная, что я вообще девочка неглупая и суть вопросов понимаю, - а ты сейчас несмышленный подросток, что ли? Даже если тебе сделают больно - разве это не стоит того, чтоб хотя бы попробовать? Ты что, со всеми своими знаниями и опытом, грабли от паркета не отличишь?

Тревожная часть меня била щитом по мечу, отвлекаясь только на то, чтоб чуть-чуть потрубить в набат. Моя внутренняя мразь тоже зашевелилась: что, мстить? калечить? убивать? можно? Взрослая я тратила кучу ресурса просто чтоб перекричать обеих: убивать не-ко-го, мстить не-ко-му, стены строить не-от-ко-го! Заткнуть всех, чтоб переварить услышанное, было тяжко.

Страх отвлечься, а потом снова вытаскивать себя из болота, очень велик. Мозг-то развивается путем приобретения опыта. Кто виноват, что негативного опыта у меня было больше, чем положительного? Ну да, мое миндалевидное тело (которое отвечает за шаблоны поведения и запускающее механизм тревоги) научено видеть артиллерийский залп в плохо работающем глушителе. Но если не научиться пристально смотреть на глушитель, отличать, когда надо идти на войну, а когда - отвозить машину на СТО, я тоже не научусь.

- Ты это, - продолжала говорить психотерапевтка, - головой покрути, оружие сложи. Если что будет не так - ты наученная, отреагируешь сразу.
- Это вы про отношения или про бокс? - решила переспросить я.
- Про все, про все. Вот проведи исследование, как ты борешься со своими страхами методом "посмотреть страху в лицо".

Ну ладно, хрен с вами.
Остается дело за малым.
Влюбиться-то в кого?! Відкрити / Коментувати