Honest tea talks Your_sunny_flowers

2022-11-03 09:56:27 Ознайомитись із списком розстріляних можна тут https://www.radiosvoboda.org/a/24477308.html Відкрити / Коментувати

2022-11-03 09:56:21 І сьогодні ще одна сумна історична подія
3 листопада 1937 року — В урочищі Сандармох (Карельська АРСР, Російська РФСР, СРСР) за рішенням окремої трійки Ленінградського обласного управління НКВС СРСР розстріляно 265 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення. У списку «українських буржуазних націоналістів», страчених 3 листопада, Лесь Курбас, Микола Зеров, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чехівський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та багато інших представників національної інтелігенції. Загалом в один день розстріляно десятки вчених, літераторів, працівників культури й освіти, діячів мистецтв — цвіту української нації.

Загалом в цьому урочищі було розстріляно (за різними данними) від 5 до 7 тисяч представників інтелігенціі та противників радянського режиму. Наприклад:
Олександр Бобрищев-Пушкін, відомий до революції адвокат, захисник Менахема Бейліса та Пурішкевича;
Дурново Микола, московський літературознавець;
Кузебай Герд, засновник удмуртської літератури;
Станеско Гого, голова московського циганського табору;
Троцький Ісаак Мойсейович, радянський історик.
Білоруський міністр Флегонт Волинець, татарський громадський діяч Ізмаїл Фірдевс, грузинські князі Ніколай Ерістов та Яссе Андронников, католицький адміністратор Грузії Шио Батмалашвілі, професор історії ВКП(б) єврей Пінхус Ґлузман, черкеський письменник князь Холід Абуков, корейський діяч Тай До, православні єпископи Алексій (воронезький), Даміан (курський), Ніколай (тамбовський), Петро (самарський), лідер баптистів СРСР Василь Колесников, представник Ватикану, отець Петер Вейґель тощо. Відкрити / Коментувати

2022-11-03 09:52:39 Всім доброго ранку)

Хочу поділитись з вами відео Настіньки. Обожнюю іі канал і дуже рекомендую на неї підписатись. Це як канал здорової людини (пам’ятаєте, були приколи колись про легені здорової людини-легені курильщика і потім пішло поїхало, то так і тут) Відкрити / Коментувати

2022-11-02 10:47:39 А Фидрику, надъ пушкарями командиру, новокрещеному изъ иноземцовъ, взятому въ БатуринЂ — перво очи выбрано, послЂ въ Сумахъ, слободскомъ городЂ, голову усЂчено и на столпЂ каменномъ такожъ на шпицу желЂзную воткнено въ самомъ городЂ. Много тамъ людей пропало отъ меча, понеже збЂгъ былъ отъ всЂхъ селъ; однакъ за вытрубленіемъ не мертвить, много еще явилося у князя Меншикова, который дать велЂлъ имъ писаніе, чтобъ никто ихъ не занималъ; — многожъ въ СеймЂ потонуло людей, утекаючи чрезъ ледъ еще не крЂпкій, много и погорЂло, крившихся по хоромахъ, въ ліохахъ, въ погребахъ, въ ямахъ, где паче подушилися, а на хоромахъ погорЂли, ибо, хотя и вытрубленіе було престать отъ кровопролитія, однакъ выходящихъ отъ сокрытія войско заюшеное, а паче рядовые солдаты, понапившіеся (понеже вездЂ изобиліе было всякого напою) кололи людей и рубали, а для того боячися прочіе въ скрытыхъ мЂстахъ сидЂли, ажъ когда огонь обойшелъ ввесь городъ, и скрытыи пострадалы; мало еднакъ отъ огня спаслося и только одна хатка, подъ самою стЂною вала отъ запада стоячая, уцЂлела неякогось старушка; церьковъ же въ замку деревянная сгорЂла, въ городЂ Тройцы Святой каменная, верхами и работою внутрь огорЂла, а церковь Николая каменная недороблена была и уже отъ прошлого 708 года до 1742 пустый городъ и замокъ и церкви въ городЂ и на ГончаривцЂ были.
Рукописний збірник XVIII століття (з колекції Михайла Погодіна) :
Люди в ньому [Батурині] колишні вирубані, церкви зруйновані, будинки розграбовані і спалені.
Меншиков, за словами шведського історика Фрікселя, автора «Історії життя Карла XII», наказав розп'ясти трупи козаків на плотах і пустити їх по річці Сейм, щоб населення Гетьманщини побачило долю, яка спіткала Батурин.

За відомостями флотського інженера капітана Джона Перрі, який служив у Петербурзі і бував при дворі Петра I, Меншиков
...повісив губернатора і на міській стіні посадив на кіл декількох осіб, а Г. Кенінгсека (Koningseck), брата знаменитого польського посла того ж імені, наказав піддати жорстоким мукам, а потім повісити.
Австрійський посол у Москві Отто Плеєр в листі з Глухова, датованому 12 листопада 1708, повідомляв, що Меншиков «вирізав всіх, хто знаходився в Батурині, підпалив і зрівняв із землею місто, захопивши 80 гармат». Відкрити / Коментувати

2022-11-02 10:47:39 Сьогодні трішки історії

2 листопада - 314 років від Батуринськоі різанини, прикладу жорстокості та схибленості московитів.

Московські війська вирізали всіх мешканців міста, незалежно від віку і статі. Загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців
Важливо відмітити, Батурин було взято не через розум чи військову хитрість, І навіть не через те, що вони були сильні. Вони змогли взяти Батурин через підлість - зраду одного із жителів міста, який показав таємний хід всередину, і о 6 ранку ці нелюди війшли в місто

Костомаров (1817—1885) наводить такий опис:

30 жовтня приїхав до Погребків Меншиков, і тоді відбулася військова рада, що поклав взяти Батурин і, в разі опору, щоб знищити його як головний притон сили, неприязної царя Малоросії ... В 6 години наступного ранку Меншиков зробив напад і наказав знищити в замку всіх без відмінності, не виключаючи й немовлят, але залишати в живих начальників, для передачі їх страти. Все майно батуринців віддавалася заздалегідь солдатам, тільки знаряддя повинні були стати казенним надбанням. Протягом двох годин все було закінчено: гетьманський палац, служби та двори старшин - все було перетворено на попіл. Все живе було винищено ... Втім, багато хто встиг піти наперед і залишитися цілими. Це видно з того, що згодом поверталися до Батурина багато обивателі на свої місця ... Загальні свідоцтва одноголосно говорять, що над жителями Батурина скоєно було саме варварське винищення. Сам Меншиков не писав про те до царя, надаючи повідомити йому про все усно .
За відомостями Бантиш-Каменського (1737—1814):
3 листопада зійшов він [Меншиков] на міський вал з шпагою в руці, і посік вістрям меча всіх тамтешніх жителів, не виключаючи немовлят. Кенігсек помер від отриманих ним ран; Чечель узятий в полон, мала частина гарнізону врятувалася втечею; прекрасний, за польським звичаєм прикрашений, палац Мазепи, тридцять млинів, хлібні магазини, виготовлені для ворога, були тоді звернені на попіл; все залишене їм у Батурині майно і сорок гармат, крім мортир, дісталися переможцям .
Микола Маркевич (1804—1860) пише:
Сердюки були частиною вирізані, частиною пов'язані в одну юрбу мотузками. Помстившись за вчорашнє, Меншиков доручив катам стратити їх різноманітними стратами; військо, скрізь і завжди готове до грабунку, разсеялось по домівках обивательським, і, не розбираючи невинних від винних, винищило мирних громадян, не пощадив ні жінок, ні дітей. «Сама звичайна смерть була живих четвертувати, колесувати і на палю садити, а далі вигадані були нові роди мук, саме уяву в жах приводять..
У Рігельмана (1720—1789) події описуються так:
Меншиков місто одержав, люди все мечу віддані, як у фортеці, так і в передмісті, без залишку, не шкодуючи навіть немовлят, не тільки старих .
У французького історика Жана-Бенуа Шерера (1741—1824):
Місто було взято і віддано на розграбування. Те, що солдати не могли взяти з собою, стало здобиччю вогню, який пожер навіть частину міста. Фортифікації було знищено вщент, а жителі міста загинули, піддані найжорстокішої тортурам: одних посадив на палі, інших повісили або четвертували..
Сучасний дослідник Сергій Павленко дає такий опис:
Розправившись з козаками і сердюками, стрільці, драгуни з ненавистю накинулися на беззахисних і беззбройних людей похилого віку, жінок і дітей - рубали голови, кололи грудей. Мольба про помилування не допомагала.
Літописи також згадують Батуринські події. Так, Лизогубівський літопис (1742) свідчить:
Тогожъ года Ноемврія 1 дня Батуринъ Меншиковъ князь Александръ съ войскомъ великороссійскимъ спалилъ и вырубалъ, где были сердюки и охочекоммоніе козаки и надъ ними былъ полковникъ Чечель, который увойшелъ отъ меча хотя былъ, однакъ кумъ его, въ селЂ ОбмочевкЂ, когда онъ утЂкалъ и забЂглъ верхомъ обогрЂтисъ, понеже ввесь обмокъ, да заснулъ на печи, то кумъ пошелъ, ознаймилъ войту и прочимъ и такъ взяли его и поймали и отдали великороссіянамъ; потомъ голову ему въ Глухо†утято. Такоже Филипу, реенту пЂвчихъ, въ БатуринЂ взятому, утято голову въ Глухо†и на спицахъ желЂзныхъ на глаголяхъ на площади въ самомъ городи заткнено; и еще войта Шептаковского тамъ же голова. Відкрити / Коментувати

2022-11-01 17:58:13 Відкрити / Коментувати

2022-10-31 23:02:34 і, звісно, поділіться своіми думками з цього приводу
і як би ви повели себе в подібній ситуаціі Відкрити / Коментувати

2022-10-31 23:02:34 Вони звертають увагу на мІй незвичний одяг і "намагаючись тихо" (по факту ні), починають обговорювати як я одягнена і що вони б так ніколи не одягнулись. Увага, обговорювати не з точки зору стилю, що ім би не підійшло, а в форматі "якась хвора на голову, нормальна людина таке н одягне" і в такому ж дусі. Ну, тобто, обсираючи мене

Я звична до подібного, тому купую все, що потрібно
Підхожу на касу, оплочую товари, і потім пояснюю цим дівчатам, що вони б ніколи таке не одягнули з трьох причин (причини описую коротко, я ж більш красочно це описала, але без матів)
- при іх фігурах це буде виглядати як сідло на корові
- при іх заробітках ім потрібно буде кілька місяців відкладати, щоб придбати такі речі
- при іх комплексах та страху бути осміяними навіть похудівши та знайшовши гроші вони таке ніколи не одягнуть бо кишка тонка

і далі біжу до подруги на чаювання, залишаючи цих нещасних жіночок з просто охуівшими поглядами

Вертаючись до того, з чого я почала
Звісно ж є речі, з якими мені особисто пощастило. Наприклад, мені пощастило мати швидкий метаболізм при якому я можу жерти і не повніти, за що мене здається вже ненавидить чоловік, що за 9 років нашого спільного життя набправ майже 30 кг, в той час як я 5 (та й то вже 2 скинула)

Мені пощастило попасти в нішу, в який бізнес вистрілив і почав приносити дохід

Але, в той же час, є речі на які я особисто вплинула. і тому частково цей успіх є моім успіхом, а не лише збігом обставин.

І кожен з нас обирає - як реагувати на оточуючих людей та іх вигляд. І за цей вибір ви точно несете відпрвідальність

І жодна щалива людина, яка б траплялась на моєму шляху, не важливо скільки вона заробляє чи де вона живе, ні разу не висловила негативу відносно мого зовнішнього вигляду
Просто тому що ім це байдуже
Для них це не спосіб самоствердитись і хоч якось підняти свою цінність в своіх же очах
Люди ж нещасливі, ті, які усвідомлюють або просто на підсвідомості відчувають свою нікчемність, обовязково намагаються таким от чином, обливши когось своім брудом хоч трохи відчути себе краще.

Іноді вони просто жертви збігу обставин, іх життя просто низка невдач і ім потрібно співчуття.
Але, обираючи обісрати когось, а не відкритись новому і рийняти свободу іншого, вони і далі все глибше занурюються у своє болото, і шанс звідти вибратись від них все далі

___________


Я розумію що тексту багато, і,можливо, він дещо сумбурний, але якщо ви зрозумієте, що ж саме я хотіла донести, я буду тому дуже рада Відкрити / Коментувати

2022-10-31 23:02:34 Вчора після посту про коментарі до ютубу був невеличкий діалог, і я пригадала, як давно вже в мене зрів текст про моі особисті спостереження відносно критики (точніше висміювань та принижень) та людей, що іі висловлюють

Почну здалеку

Я завжди вважала, що успіх будь-якоі людини лише на кілька відсотків складається з іі особистоі праці, і відсотків так на 95 зі збігу обставин

Тобто в більшості випадків успішні люди успішні тому, що ім пощастило:
- народитись в відповідних умовах
- мати відповідну зовнішність
- народитись з певним темпераментом, який допоміг чогось досягти
- мати ті чи інші ознаки, які полегшили досягнення вершини
- знаходитись в оточенні, яке своіми діями допомогло в звершеннях (причому діі можуть бути як позитивні, так і негативні, коли досягається "вопреки")

При цьому поняття "рівності" та "рівнозначних" умов не існує апріорі

Тому що про які рівні умови може йти мова, коли, наприклад, одна дитина народжується здоровою, а інша з вадами чи хворобами?

Тобто, з самого початку свого існування люди знаходяться на різній дистанціі від умовного "старту" і для досягнення однакових цілей кожному потрібно витратити різну кількість сил та енергіі

З огляду на це я довгий час як мантру ледь не щодня повторювала, що будь-який мій успіх є лиш збігом обставин, і я нічим не відрізняюсь від загальноі масси людей.

Звісно ж, може здатись ніби при подібному світосприйнятті немає жодноі відповідальності за власні діі чи можливість вплинути на своє життя

Але.
Ось тут вступає вже фактор індивідуальності

На певних вікових відрізках рівність все ж можлива. Принаймні емоціно-психологічна. Особливо в схожиш життєвих обставинах - наприклад народження та проживання в одній краіні, а значить - в більш-менш сходиш кільтурно-соціальних нормах

Досягнувши якогось етапу люди починають більш свідомо обирати ті чи інші речі, та впливати на своє життя, незалежно від "стартовго капіталу"

Так, наприклад, дівчина, що вважає, що природа не зовсім правильно підібрала ій форму носу може піти і зробити пластичну операцію, а людина, яка вважає, що всі іі проблеми лише через те, що вона народилась не в тій краіні, може переіхати

Ось вона - свідомість

І тут же людина вирішує - як ій жити, як ій реагувати на інших, та як презентувати себе

___

Це був довгий вступ, але сподіваюсь що він трішки краще дасть вам зрозуміти моє відношення до певних речей

Зазвичай люди, які знаходяться в позиціі дитини, тобто не свідомоі та не зрілоі особи, можуть бути різного віку, але ведуть себе часто дуже схоже - вони висміюють щось незрозуміле для них, чи щось, що не відповідає іх поняттю норми (будемо чесними, часто це поняття дуже обмежене, іх обмеженим світоглядом)

Це ті люди, які не готові були мити руки, і звільнили лікаря-акушера, який вперше запропонував перед иим як приймати дитину при пологах продезинфікувати руки

Це ті люди, які за вміння вилікувати травами називали когось відьмою і палили

Це ті люди які когось із яскравим волоссям називали наркоманом чи шльондрою

Іноді такі люди потрапляють на певні високі соціальні рівні, але зазвичай це "сіра масса" та обслуговуючий персонал. Важливо! я з повагою ставлюсь до всіх пофесій і вважаю будь-яку роботу важливою та потрібною
Але це саме про професію. Не зажди людина, що займає ту чи іншу посаду є в достатній мірі.... вихованою? адекватною?

__

І ось, після ну дууууже довжелезного вступу саме історія, що трапилась зі мною на днях і траплялась неодноразово раніше

Я після тренування, з конюшні, одягнена як звично для мене, але ще незвично для деяких оточуючих (, на мені були блумерси і блузка)

Не переодягаючись після конюшні лечу до подруги. Щоб взяти якісь смаколики до чаю заскакую в місцевих сільський магазин по типу супермаркету

Дві каси одна напроти одноі. Сидять дві "щасливі" (це одразу видно по очам і мармизкам) тітоньки, яким років так на вигляд під 60, але по факту ну може 45.... Відкрити / Коментувати

2022-10-31 19:31:59 Таваріщі, мені п*зда… Алєкс мене вб’є Відкрити / Коментувати