БЛОГ ПРАВА ⚖️

2022-06-19 17:56:09 Деякі суди вважають за потрібне самостійно зменшувати розмір витрат на правову допомогу при вирішенні питання про компенсацію їх з іншої сторони

Верховний Суд наголосив - у випадку відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, підстав їх зменшувати у суддів не має.

Фабула судового акту: Спільне підприємство (далі - СП) позивалось проти фізособи (відповідача) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 000 000 грн - але суд не задовольнив вимоги СП. Натомість, представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення для здійснення розподілу судових витрат та стягнення з СП на користь його клієнта витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні його вимог, хоча представник відповідача подав всі документи вчасно, а позивач жодних заперечень чи клопотань з приводу розміру таких витрат - не подавав.
Апеляційна інстанція задовольнила вимоги адвоката частково - зменшила з 50 тис. грн, до 5 тис. грн компенсацію, посилаючись на невідповідність суми складності справи та витраченого часу.
Адвокатом була подана касаційна скарга і ВС КЦС її задовольнив, стягнувши із СП 50 тис. грн компенсації витрат на правову допомогу.

Суд мотивував наступним:
П. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Разом із тим - розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

БЛОГ ПРАВА | Підписатися Відкрити / Коментувати

2022-06-17 12:18:02 Офіс зруйновано, а всі архіви та всі первинні документи неможливо відновити: як діяти платникам податків «У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки у межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Разом з тим, відповідно до п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання. Відкрити / Коментувати

2022-06-16 12:00:07 Знаходження за кермом авто особи в нетверезому стані без доказів керування
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані навіть з увімкнутим  двигуном
Керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» розяснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду розяснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли водій почав рухатись.
Так, 20.02.2019 року Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рамках справи №404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна (див. наприклад, рішення Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 р. у справі №205/5986/21).
У відповідності до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
ВИСНОВОК: З урахуванням вищевказаного, якщо в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобом «правопорушником», то це само по собі унеможливлює притягнення особи до відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Відкрити / Коментувати

2022-06-15 11:46:58 В Україні звільнили від призову ще одну категорію чоловіків Загальна мобілізація, що проходить в Україні, тепер не стосуватиметься ще однієї частини чоловічого населення. Верховна Рада звільнила від мобілізації студентів та педагогів професійно-технічних училищ.

Набув чинності закон №7272, який звільняє від призову учнів і викладачів ПТУ. За ухвалення законопроєкту №7272 загалом проголосували 360 депутатів. Таким чином, в Україні прирівняли права учнів та викладачів закладів професійно-технічної освіти до прав студентів і викладачів вищих учбових закладів. Відтепер учні та викладачі закладів професійної та професійно-технічної освіти матимуть відстрочку від призову на військову службу.

Але є певні нюанси: Відстрочка від мобілізації дається тільки учням, які здобувають освіту на денній або дуальній формі навчання.
Відстрочка від призову надається лише викладачам, для яких викладацька діяльність у ПТУ є основним місцем роботи, і працюють вони там не менше ніж на 0,75 ставки. Відкрити / Коментувати

2022-06-14 19:46:03 Чи мають право ЗМІ публікувати фото без згоди автора або осіб, які на ньому зображені?

Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок
 1. Фізична особа може бути знята на фото-,  кіно-,  теле-  чи відеоплівку  лише  за  її  згодою.  Згода  особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
 2. Фізична особа,  яка погодилася на знімання  її  на  фото-, кіно-,   теле-   чи   відеоплівку,  може  вимагати  припинення  їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
 3. Знімання  фізичної  особи  на  фото-,  кіно-,   теле-   чи відеоплівку,  в  тому  числі  таємне,  без  згоди  особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
 Стаття 308. Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах
 1. Фотографія,  інші художні твори, на яких зображено фізичну особу,  можуть бути публічно показані,  відтворені,  розповсюджені лише  за  згодою цієї особи,  а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. (маються на увазі члени сім’ї особи).
 2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний,  відтворений або розповсюджений без її згоди. Фізична особа,   яка  позувала  авторові  фотографії,  іншого художнього твору за плату,  а після її смерті - її діти  та  вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов'язаних із цим збитків.
 3. Фотографія може бути розповсюджена  без  дозволу  фізичної особи,  яка  зображена  на  ній,  якщо  це  викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
Наведені статті захищають права осіб, які зображенні на фотографіях.
Права фотографа захищаються авторським правом, так як фотографія вважається об’єктом права інтелектуальної власності. Так як творцем і власником є фотограф, то він і володіє користується та розпоряджається своїм твором, самостійно вирішуючи питання про його опублікування.
Звичайно, ЗМІ не мають права використовувати без Вашої згоди Ваше фото. Окрім того, закон зобов’язує ЗМІ відповідним чином підписувати фото, посилаючись на автора (крім випадків, коли угодою між фотографом та ЗМІ передбачено інший порядок публікації).
Сьогодні нерідко трапляються випадки грубого порушення авторських прав, особливо це стосується поширення творів у мережі Інтернет. З огляду на недостатню розвинутість в Україні інституту права інтелектуальної власності та відповідного законодавства, яке б регулювало дане питання, автори можуть опинитися у скрутному становищі. Для того, щоб захистити себе, радимо, перш ніж здійснити публікацію Ваших авторських фото, наносити на фотографію знак Вашого авторства, певну емблему, ім’я, ініціали. Це дасть змогу вберегтися від подальшого несанкціонованого поширення, а головне - дасть додатковий шанс довести Ваше авторство на той чи інший твір.
Пам’ятайте, що виклавши фото у соціальній мережі або іншим чином опублікувавши його, Ви фактично даєте згоду на його подальше використання. Відкрити / Коментувати

2022-06-13 17:46:53 12 червня набув чинності Закон № 2237-IX "Про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій".
"З метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки, а також у випадку визначення відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних (бойових) дій військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчі формування територіальних громад за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони та в районах ведення воєнних (бойових) дій", – йдеться у законі.
Закон також визначає, що уразі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану усі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Документом внесено зміни до деяких положень Закону «Про основи національного спротиву».
Зокрема, внесено зміни:
до пункту першого частини третьої статті 3 Закону, в якій виключено обмеження виконання завдань територіальною обороною саме до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або/чи угруповання об'єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України;
текст ч. 1 статті 20 Закону викладено в такій редакції: "Виконання завдань територіальної оборони здійснюється на всій території України включно з районами ведення воєнних (бойових) дій. Рішення про виконання завдань територіальної оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій приймається Головнокомандувачем Збройних Сил України". Відкрити / Коментувати

2022-06-08 20:21:04 ​​ Скасовано довідки про відсутність (наявність) судимості та про притягнення до кримінальної відповідальності!

Офіційним документом тепер є:

витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".

Доступ до цієї інформаційно-аналітичної системи (ІАС), як і можливість отримати витяг, відкритий на порталі МВС - https://vytiah.mvs.gov.ua/app/landing.

Витяг засвідчується електронною печаткою служби Єдиної інформаційної системи МВС. Кожен витяг міститиме QR-код, по якому можна знайти на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах ІАС.

Підстава - Наказ МВС від 30.03.2022 № 207 «Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Наказом визначено, що довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України видаються у формі витягів з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 січня 2017 року за № 22/29890 (із змінами).

Зважайте: доступ до ІАС мають як фізособи, так і органи держвлади, установи та організації в межах наділених повноважень. Відкрити / Коментувати

2022-06-08 11:18:07 Як отримати державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м. Львів розповіло, як отримати тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. Так, така допомога призначається, якщо:
відомості про одного з батьків (платника аліментів) внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років. Вона виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, та призначається кожні 6 місяців, починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами.

Допомогу призначають з урахуванням матеріального стану сім’ї, в якій виховується дитина, в розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В умовах воєнного часу в Україні термін виплати державної соціальної допомоги, яку було призначено раніше, продовжується на період введення воєнного стану та 1 місяця після його припинення чи скасування. Виплата допомоги не зупиняється, навіть якщо отримувач пропустив строк її перегляду.

Після завершення воєнного стану громадяни мають оновити документи.

Аби отримати тимчасову допомогу, потрібно до органів соцзахисту населення чи уповноважених осіб виконкомів, ЦНАП подати такі документи:
заява;
копія свідоцтва про народження дитини;
декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
За потреби додатково подаються:
рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення;
довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
Максимальний розмір тимчасової допомоги для дітей віком до 6 років наразі становить 2100 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років – 2618 гривень. Відкрити / Коментувати

2022-06-08 11:10:30 Вручение повестки на улице: нужно ли прибыть в военкомат В последнее время пользователи соцсетей публикуют информацию о вручении повесток на улице, возле метро или в очереди. В ответах пресс-служба Сухопутных войск ВСУ пояснила некоторые моменты.
Так, на вопрос о том, не противоречит ли закону практика вручения повесток на блокпостах или в людных местах, например, в метро, очередях на заправку и других местах, в пресс-службе отметили следующее.
«Вручение повесток проводится через соответствующие органы местного самоуправления, руководителей предприятий, учреждений, организаций, независимо от формы подчинения и собственности.
Кроме того, повестки могут вручаться должностными лицами территориальных центров комплектации и социальной поддержки по месту жительства, по месту работы, а также на улице, на блокпостах и тому подобное. В законе не запрещено вручение повестки в любом месте после установления личности. В повестке определяется дата и время прибытия в территориальный центр для прохождения медицинского осмотра».
Вместе с тем, получение повестки еще не значит, что человека мобилизуют.
«Вызов - это проверка учетных данных в первую очередь и прохождение медицинского осмотра для определения пригодности», - отметили там.
«Если человек не явится по вызову в территориальный центр комплектования и социальной поддержки в военное время, это влечет за собой наложение штрафа от ста до двухсот необлагаемых минимумов доходов граждан (от 1700 до 3400 гривен).
Национальная полиция имеет право задерживать военнообязанных при нарушении законодательства о мобилизационной подготовке и мобилизации и доставлять их в территориальный центр комплектования (ст. 259 и 262 КУАП, ч. 3 ст. 38 закона «О воинской обязанности и военной службе»). Кроме того, ст. 336 Уголовного кодекса Украины предусматривает уголовную ответственность за уклонение от призыва на военную службу во время мобилизации и на службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период. За это предусмотрено наказание в виде лишения свободы на срок от 3 до 5 лет», - заявили в пресс-службе. Відкрити / Коментувати

2022-06-01 11:09:41 Мінюст роз'яснив порядок державної реєстрації смерті під час воєнного стану

В умовах війни працівники ДРАЦС продовжують виконувати свої обов'язки.
З метою забезпечення доступу громадян до послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану 26 лютого 2022 року Міністерство юстиції прийняло наказ № 606/5 «Про внесення змін до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.02.2022 за № 255/37591.
Так, до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) (далі - Правила реєстрації), внесено певні зміни. Зокрема, главу 1 розділу ІІ доповнено новим пунктом 14, яким визначено, що у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника. Таким чином, було запроваджено принцип екстериторіальності.
На час дії воєнного стану державна реєстрація смерті проводиться в день звернення заявника будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану.
У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Який існує порядок проведення державної смерті під час введення воєнного стану?
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою будь-якої особи органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа про смерть встановленої форми, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Про факт державної реєстрації смерті реєстратор видає заявнику, який звернувся за реєстрацією смерті, свідоцтво про державну реєстрацію смерті на підставі актового запису цивільного стану, складеного в електронному вигляді та на паперовому носії, у повній відповідності до нього, а також витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.
Отримати повторно свідоцтво про смерть пізніше можуть близькі родичі померлого або інші особи, визначені законодавством, у будь-якому відділі ДРАЦС, незалежно від місця проживання заявника та місця складання актового запису по всій території України, де є доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Відомості щодо дати та місця смерті вносяться до актового запису про смерть відповідно до лікарського свідоцтва про смерть.
Якщо в актовому записі про смерть виявлені помилкові відомості або відсутність певних відомостей за наявності достатніх підстав до актового запису, відповідним відділом ДРАЦС проводиться внесення змін. Заявником щодо внесення змін до актового запису про смерть може бути спадкоємець померлого.
Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 Цивільного кодексу), або адвоката.
Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч. 1 статті 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Після внесення певних змін до актового запису про смерть заявнику повторно видається свідоцтво про смерть.
Відповідне роз'яснення надали фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Відкрити / Коментувати