Get Mystery Box with random crypto!

the radiance art.

Логотип телеграм -каналу theradianceart — the radiance art. T
Логотип телеграм -каналу theradianceart — the radiance art.
Адреса каналу: @theradianceart
Категорії: Мистецтво
Мова: Українська
Передплатники: 422
Опис з каналу

Публікую свої вірші, кавер версії пісень, і інше.
Автор: Ніка Кондратюк
instagram.com/naikeosa
Артсторінка: instagram.com/theradianceart

Ratings & Reviews

3.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

2

1 stars

0


Останні повідомлення 2

2023-02-10 16:29:15
siempre me quedará
103 views13:29
Відкрити / Коментувати
2023-02-09 19:28:51 Окутує фатальна небезпека
Найвищий підйом – дев'ятий вал
Останні думки про початок пекла
коли вийшли у море і взяли штурвал:

Передчуття катастрофи — в повітрі витає
Завзятість людей – чимало зусиль
Промені сонця їх освіщають
Пропливають вперед у лякаючий штиль

Втішають себе, що ризик вартує
Що подолати можливо усе
Хвилясті брижі натякають на бурю
Шаленіє стихія і човен трясе.

У владі ілюзій життя занепали
Передували умови: неменучий крах
Не сіли б у човен – себе б не картали

Остання секунда

В блакитних тонах.

#poetry
Січень 2022
84 viewsedited  16:28
Відкрити / Коментувати
2023-02-06 15:33:14 Падіння в небезпечний потяг –
покликання, прописане на склі
Спотворені тяжінням до святого:
свідомість й дух згубились у імлі.

Прояснюється постать на картині,
розколина на рамі з кришталю.
Ввірвались дилетанти, генії, повії
Трощили все, втрачаючи ціну.

Ціну що має прагнення і гідність
вандали загубили, нищачи музей
Змішались звуки правди божевільних
Фантазії злились в критичний апогей.

Несамовитий потяг до шедевру
перетворив людей в самих химер
Вони не більше ніж фрагмент музею

що вистояв колись

і вистоїть тепер.

#poetry
Січень 2022
76 views12:33
Відкрити / Коментувати
2023-02-05 13:41:34 Тримаюсь як можу, а можу не дуже

Руки тремтять не від холодного вітру

Думки́ обморожують більше ніж стужа

Страшно без дому,
не страшно без світла.

Видих звучить з мінливим ритмом

Тиша порожня, накриває оскома

легіт крадеться з-під щілин вікон

Кисень спливає: дзвінок телефону.

Ламаються лінії, в погляді – морок.

В повітрі де мир був — вирує лиш порох.

Вистріл за вистрілом з долини лунає

Тебе вже немає.

Мене немає.

#poetry
Грудень 2022
70 viewsedited  10:41
Відкрити / Коментувати