В кожного є приблизно така переписка з людиною, де ви вітаєте | Думай хоча би один раз

В кожного є приблизно така переписка з людиною, де ви вітаєте один одного з днем народження і суттєво на цьому все. Ви, можливо, колись були досить близькі, можливо — ні. Втім, важливість цього привітання, як і людини, грає важливу скрипку в налаштуваннях вашої внутрішньої музики.

І ось настала моя черга підбирати слова, шукати влучне і намагатися говорити з щирістю до людини, про яку я вже майже нічого не знаю. Хто ж, в свою чергу, знає, які в мене привітання, той знає, наскільки я скупий на загальнощі й банальні пестощі. Скласти привітання стає справжнім випробуванням для мене.

Тому, я часто перечитую попередні, намагаюсь з них почерпнути тональність й ритміку, щоб не залежати від власних теперішніх налаштувань. Моє часто не резонує з тими хвилями, які я дійсно хочу послати людині.

Дуже часто в перечитуванні я не розумію, що було сказано зі знанням мене, а що є просто стандартними словами. І це є та частина природи overthinker-а. Тому, я іноді просто глушу головне радіо, що віщає надто багато й гучно і довіряюсь просто словам. Так, просто словам тих, кому я колись довірився.