Для мене психологія і психосоматика про велику зацікавленість СОБОЮ, вміст тими процесами, які відбуваються в тілі і психіці, про їх взаємозв'язок
Так, я розумію, що люди приходять в терапію через свій внутрішній біль, через наявність травм, поруч з якими досить важко співіснувати.
І це усвідомлення для мене - це великий крок назустріч СОБІ! Бо наявність внутрішнього болю - це вже сигнал про тривалу відсутність інтересу до себе і свого життя.
Людина може цікавитися будь чим у зовнішньому світі, приймати участь у житті інших, але якщо таким чином вона намагається уникнути зустрічі з СОБОЮ, якщо вирішуючи проблеми інших вона намагається ігнорувати свій біль, свої емоції і відчуття - це для мене не про свідомість, а про втечу!!!
А як вважаєте ви? Що керує вами в пошуках відповідей: намагання допомогти іншим, чи вибудувати гармонічні відносини з СОБОЮ?
