Війна впливає на всі аспекти нашого життя, не залежно від того | Для моїх біотехнологів, з любов'ю!

Війна впливає на всі аспекти нашого життя, не залежно від того, де б ми зараз не знаходились, але сьогодні хочу декілька слів написати про один з менш явних аспектів, віддалений у часі. Для початку зайдемо з іншого боку: вам відомо, що наші гени контролюють роботу нашого організму, і що кожна клітина нашого організму(за певними винятками), містить однаковий набір генів, але оскільки ми не схожі на вертикальну масу фаршу ( русня до прикладу не береться), то в різні періоди життя у наших клітинах вмикаються і вимикаються певні гени.
Епігенетика (також її іноді називають епігеномікою) — це область дослідження, зосереджена на змінах в ДНК, які не передбачають змін основної послідовності. Літери ДНК і білки, які взаємодіють з ДНК, можуть мати хімічні модифікації, які змінюють ступінь увімкнення та вимкнення генів. Певні епігенетичні модифікації можуть передаватися від батьківської клітини до дочірньої під час поділу клітини або від одного покоління до наступного. Епігенетичні зміни в генах, що регулюють вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники, а також імунну систему спостерігалися у тих, хто пережив дитячі та дорослі травми. Ці зміни можуть призвести до стійких змін реакції на стрес, а також до ризику для фізичного здоров’я. Крім того, наслідки батьківської травми можуть передаватися наступному поколінню через батьківський дистрес і пре- і постнатальне середовище, а також через епігенетичні ознаки, що передаються через зародкову лінію.
Одна з цікавих областей епігенетики, дослідження того, як травмуючі обставини у батьків впливали на розвиток певних ознак у їхніх дітей.
Історія 1. Громадянська війна в США (1861–1865). Умови для утримання військовополонених були жахливими, голод, тортури, розвиток інфекційних захворювань, та інші речі, з якими ми здавалося б не мали стикнутись у 21 ст. Дослідження ж стосувалось порівняння дітей військових, частина з яких були в полоні, частина ні. Сини колишніх військовополонених, ув’язнених у найгірших умовах у таборі, мали в 1,11 рази більше шансів померти, ніж сини не військовополонених, і в 1,09 рази більше шансів померти, ніж сини колишніх військовополонених, коли умови табору були кращими. Статус колишнього військовополоненого по- батькові не вплинув на дочок. Серед синів, народжених у четвертій чверті, коли материнське внутрішньоутробне харчування було достатнім, не було впливу статусу колишнього військовополоненого по-батькові. Навпаки, серед синів, народжених у другій чверті, коли материнське харчування було недостатнім, сини колишніх військовополонених, які зазнали важких труднощів, мали в 1,2 рази більше шансів загинути, ніж сини не військовополонених та колишніх військовополонених, які жили у кращих умовах в полоні (розбіжності надто великі, щоби пояснити їх тільки соціальними відмінностями). Деталі за посиланням : https://www.pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.1803630115
Історія 2. Дослідження «Голодна зима», проведені в Нідерландах у 1944 році, показали, що люди, зачаті під час особливо жорстокого зимового голоду, коли дорослі споживали від 400 до 800 калорій на день, мали більше шансів мати серцеві захворювання у дорослому віці, ніж ті, хто був у утробі матері. в більш благополучні часи. Можливо, більш дивно, що діти чоловіків, які пережили голод, перебуваючи в утробі матері, частіше страждали від ожиріння .https://www.nature.com/articles/ejhg201431