Буча: Сумна подорож зруйнованими життями Буча – місто на Киї | Мандри Волоцюги
Буча: Сумна подорож зруйнованими життями
Буча – місто на Київщині, яке стало символом звірств російської армії. Напевно, ви бачили чимало сюжетів про це. Але у мене виникло бажання подивитися самому – як усе було насправді.
Нагоду поїхати туди я отримав ще в липні. Але зробив це лише у кінці місяця. Станом на тоді життя в місті не вирувало, але багато хто повертався. Навіть ремонти робив. Цей пост – подорож місцями війни.
Маленька частина – рекомендації, куди можна піти як мандрівнику.
Як доїхати:
Найдешевший варіант – електричка з метро Святошин. Розклад актуальний я лишив тут внизу. Зі студентським до Бучі я доїхав за 7,50 грн. Їхати - +- 30 хв. Я їхав нею, бо маршрут пролягає через відомий зруйнований залізничний міст над річкою Ірпінь.
Є ще маршрутки, але там наразі вартість проїзду десь 50 грн - у один бік.
Знайомство з війною:
На перший погляд у Бучі все виглядає досить спокійно. Але як тільки дивишся навколо, то одразу видно будівлю, куди влучив снаряд.
По діагоналі від вокзалу розташований ЖК Continent. Це хвилин 10 пішки. Були влучання у верхні поверхи, а ряд кафе внизу розстріляні калібром 5,45 мм і не лише. На тротуарній плитці та асфальті безліч дрібних уламків скла. Проте найяскравіше усю біду демонструють деякі автівки – від них й живого місця не було.
Далі по маршруту було зруйноване АТБ. І досить добре видно, що в сюжетах ТВ говорили правду. Друга армія світу розстрілювала гарні споруди просто так. Доля АТБ спіткала й McDonald`s.
На вулиці Вокзальній танкового авеню ви вже не побачите, адже місто оговталося від тих жахів. Натомість доведеться подекуди бачити невеличкі зруйновані ТЦ. Та всю печаль передають панельні будинки. Якщо коротко це описати – то правило «двох стіни» на верхніх поверхах точно не подіяло б. На фото все видно краще.
Неприємну картину довелося побачити й у ЖК Нова Буча. Саме тут був один із тих будинків, які вже не підлягав відновленню. Під звичайну музику комунальники розбирали його уламки та кидали у вантажівки.
До речі, поруч є ЖК Буча Квартал – доказ того, що у місті реально жили дуже добре. Тут є все – затишні алеї, кафе, паркінг. Словом, рай на землі. Та й метушні, як у столиці, немає. Обов’язково рекомендую зайти у Cake&Joy – подають лимонади, варті уваги. І не за 55 грн, а за 40-43 на сиропах.
Після прогулянки далі мене охопила злість за приватний сектор. Тут те ж саме, що і з гарними будинками – по них стріляли. Скоріше, від страху, ніж потреби. Десь 1 з 10 парканів нищівно постріляний. Деякі вулиці зруйновані вщент. Теж видно добре на фото. А на вулиці Яблунській наче нічого й не було - ні розстрілів, ні трупів.
Свою подорож ви можете закінчити в Бучанському лісі – там снаряди, місця боїв тощо. Але туди без місцевих краще не йти, бо лише вони знають, де розміновано.
Що подивитися:
Бучанський кар’єр – відкриття для мене. Чиста вода, топове місце для пікніка.
Бучанський міський парк – фонтани, скульптури, велодоріжки.
Садиба інженера Штамма – пам’ятка на «поціновувача», зразок вишуканої дачної архітектури ХХ ст.
P.S: висновки після посту можете зробити самі, я побачив достатньо. Можливо, скоро буде пост про Бородянку. Але це не точно. На найближчі декілька днів усе. У коментах завжди вітаються побажання щодо постів.
