2021-01-14 12:33:44
За нагоди я намагалася прослідкувати, як для батька проходить цей процес. Він стримано мовчав, коментував мініально, але варто було дочекатися початку літа...)) "А що це мені брати, рюкзака вистачить, а скільки грошей брати, коли виїжджати в Київ і т.д." Я розумію, що це правильні питання, але скільки ж задоволення вони мені приносили.
За тиждень до виїзду з'явилися сімейні проблеми і все стало під питанням. В п'ятницю тато мав бути в Києві, а в середу ввечері ще було невідомо чи зможемо ми вилетіти. Руки опускалися у нас обох. Але в п'ятницю батько був в Києві і в суботу ми піднялися на борт літака
Таллінн зустрів нас прохолодним бризом та ясним небом. Всі три дні стояла гарна погода. Ми купити Tallinn card, що давало змогу безлімітно користуватися громадським транспортом та мати безкоштовний доступ до багатьох атракцій. Ми піднімалися на телевежу, ходили в середньовічне кафе зі свічками, блукали вуличками, відвідали морський музей та спустилися у справжній підводний човен Ми тестували на собі експеременти з тиском, піднімалися на старі міські брами та кавували в найвідомішій майстерні шоколаду А ще ми побачили виступи місцевих колективів на головній площі та білі ночі... І якщо в перший день тато боявся майже всього, то в останній - сміливо робив самостійні покупки та спілкувався на касі супермаркету
І тепер я можу сказати точно: якщо є можливість, змушуйте рідних їхати, у них потім світяться очі
Та і ви самі будете відчувати себе абсолютно інакше. В таких подорожах ви досліджуєте вже не місце. Ви досліджуєте людину, що поруч, і почуваєтеся щасливими
Відкидайте їхнє "що я там не бачив" і беріть ініціативу в свої руки, бо воно того варте
181 views09:33
T
