Центр Спільних Дій

2021-02-25 18:56:54 ​​Пандемія оголила слабкі місця системи охорони здоров’я як в багатьох країнах світу, так і в Україні. У людей, передбачувано, виникло питання: “Чому те, на що ми віддаємо частину податків не спрацювало ефективно в найнеобхідніший момент?”.

Політики ж, як і завжди, почали шукати винних і генерувати не дуже складні і дуже непопулярні відповіді. Так, винною у всьому залишилась Уляна Супрун, яка перестала очолювати МОЗ ще півтора роки тому. Далі Уповноважена з прав людини взагалі звернулася до КСУ щодо неконституційності найважливіших положень медичної реформи і це дало зрозуміти усім, що корінь проблеми ніхто не шукатиме.

Логічно, виникають питання:
чи може бути медицина в Україні безкоштовною?
чи можна закривати лікарні, відповідно до реформи?
можливо медреформа дійсно суперечить Конституції?

З цим і розбирається у своїй статті “Безкоштовна медицина: Конституція – за, економіка – проти” аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний. Відкрити / Коментувати

2021-02-23 15:13:19 ​​Щойно фракції «Слуга народу»,
та групи «За майбутнє», «Довіра» позбавили парламент необхідності призначати міністрів.

Сьогодні на позачерговому засіданні нардепи під гаслом “відновити конкурси на державну службу” підтримали суперечливі пропозиції президента. Тепер виконувач обов’язків міністра буде мати такі ж повноваження, як і призначений парламентом міністр.
Відсьогодні, попри пряму вимогу Конституції, прем'єр-міністру не обов’язково узгоджувати будь-які кандидатури міністрів з нардепами. У цьому більше немає потреби – в.о. міністра та міністр нічим не відрізняються.
Ба більше, прем’єру легше самому формувати склад уряду, аніж домовлятись з нардепами.

Заради інтересів президента і його оточення, народні депутати позбавили і себе, і українців права обирати собі владу.
Детальніше про ухвалений проєкт читайте ТУТ. Відкрити / Коментувати

2021-02-23 12:50:17 ​​Президент ветував законопроєкт про реформування державної служби і відновлення конкурсів. Тому на вимогу Володимира Зеленського, на сьогодні заплановано позачергове засідання парламенту. Порядок денний – розгляд пропозицій президента щодо держслужби в Україні. То що він пропонує і які ризики?

Нагадаємо, що український уряд Дениса Шмигаля вже майже рік неукомплектований і не може працювати ефективно через відсутність постійних очільників міністерств.

Що маємо?
Якщо парламент не призначив міністра, то уряд може покласти обов'язки в.о. міністра на його заступників. Але ж в.о. міністра мають обмежені повноваження і не можуть самостійно здійснювати політику у відповідній сфері.

Що ухвалили нардепи?
заборонити бути в.о. міністра тим, кого парламент відмовився призначати міністрами
збільшити повноваження в.о. міністра у перші 60 днів після звільнення міністра
захистити держслужбовців категорії “А” від свавільного звільнення новопризначеними керівниками протягом чотирьох місяців з дня їхнього призначення
припинити "карантинні" конкурси на держслужбу
обмежити строк перебування на посадах "карантинним" призначенцям
унеможливити роботу на державній службі після досягнення 65 років

Що пропонує президент?
Надати в.о. міністра усі повноваження міністра. У вето гарант маніпулює тим, що:
ВР знімає з себе обов’язок призначення міністрів і дозволяє покладати на в.о. міністрів лише окремі повноваження
нардепи порушують принцип стримувань і противаг, надмірно впливаючи на уряд.

Але:
відповідно до Конституції, парламент призначає міністрів за поданням прем'єра або президента (щодо міністра оборони чи міністра закордонних справ)
саме на ВР покладається завдання контролювати роботу Кабміну.

У кожній демократичній країні завданням прем’єра є сформувати повноцінний уряд, а парламенту – контролювати і спрямовувати його роботу. Це не порушує принцип стримувань і противаг, як каже президент, а є його ключовим елементом.

Що не так у пропозиціях?
якщо в.о. міністрів мають усі повноваження, прем’єр зможе всупереч Конституції формувати склад уряду рішенням самого уряду
парламент не зможе якісно контролювати уряд
Кабмін зможе призначати нового в.о. з повноваженнями міністра ледь не кожного дня і в разі провалу політики, не буде кого притягнути до відповідальності.

Які можливі решення парламенту, читайте у повному дайджесті! Відкрити / Коментувати

2021-02-20 20:45:10 ​​Як і завжди, останні 7 днів ми моніторили, аналізували і прозрівали кожен раз з новою силою від рішень, які ухвалювалися. Про все це ділимося з вами в 31-му випуску подкасту "Ок, і шо?".

Цього разу наші ведучі Андрій та Назар обговорюють таке:
визнання Революції Гідності ключовим моментом державотворення
спрощення процедури заочного засудження осіб, які перебувають закордоном або на тимчасово окупованих територіях України
призначення Віктора Кичуна суддею Конституційного суду України за квотою парламенту
вето президента щодо законопроєкту про відновлення повноцінних конкурсів на державну службу

Слухайте, щоб бути в курсі того, що відбувається в країні!
Apple Podcasts: http://bit.do/fNRUB
Google Podcasts: http://bit.do/fNRUs
Soundcloud: http://bit.do/fNRUn
Spotify: https://spoti.fi/3e06GrK
Інші платформи: https://we.fo/1520647421

Діліться з друзями і кажіть, що думаєте про це? Відкрити / Коментувати

2021-02-19 17:33:44 ​​Тиждень підходить до завершення, а ми традиційно підбиваємо його підсумки у щотижневому дайджесті. Поглянемо, що ухвалив парламент і як це впливає на нас!

Визнали Революцію Гідності ключовим моментом державотворення та формування проєвропейського вектору розвитку України.
У постанові наголошено на неприпустимість захоплення влади будь-ким та необхідності всебічного розслідування справ Майдану.
Що так?
Хоча постанова не є нормативно-правовим актом, вона має суто політичний характер та не створює ніяких правових наслідків. Однак, документ матиме позитивний вплив на подальше трактування подій зими 2013-2014 років, які є постійним об’єктом спотворення, перекручування та пропаганди з боку Росії та проросійських сил в Україні.

Що ще важливо знати про цю постанову читайте в повному дайджесті.

Спростили процедуру заочного засудження осіб, які перебувають закордоном або на тимчасово окупованих територіях України, без оголошення у міжнародний розшук через систему ІНТЕРПОЛ.
Проєкт ухвалили у першому читанні.
Що так?
Усуне перешкоди у проведенні досудового слідства та судового розгляду справи, якщо ІНТЕРПОЛ відмовляється оголошувати міжнародний розшук відповідну особу (наприклад, фігуранти справ Майдану, які перебувають в РФ чи на окупованих територіях і уникають правосуддя).
Що не так?
Зміни впливатимуть на необмежене коло осіб, а не лише на фігурантів справ Майдану чи осіб причетних до збройної агресії РФ проти України. Отже, цей інструмент можуть використати з метою політичних переслідувань чи тиску на бізнес.
Що слід поправити до другого читання? Читайте тут.

Призначили Віктора Кичуна за пропозицією фракції «Слуга народу» на посаду судді КСУ за квотою Верховної Ради.
Що так?
Нарешті закрили вакантну посаду судді Конституційного суду, яка тривалий час була відкритою. Це негативно впливало на роботу цього органу.
Що не так?
в Україні відсутня прозора процедура добору кандидатів на пост судді КСУ, в рамках якої були б публічно оцінені як фахові якості кандидата, так і їхня репутація. Тому судді часто не можуть на ділі дотримуватись таких вимог до посади, як політична нейтральність і неупередженість.

Під час своєї промови Кичун порушив принцип політичної нейтральності, неодноразово вказавши на свої політичні вподобання – прихильність до ліберальної демократії. Крім того, в своєму виступі він зазначив: «якщо ви мене оберете і звісно довірите мені (посаду – ред.), у вас буде як мінімум один прихильник стримування Конституційного суду. Я вважаю, що ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує в нашій державі».
Такі слова ставлять під сумнів розуміння новопризначеним суддею його ролі на посаді та і в цілому завдання КСУ.

А взагалі, щоб бути в курсі того, що несеться, дуже радимо підписатися на нашу турбо-розсилку. А якщо вам раптом сподобався цей дайджест, то можна не соромитися і ще вподобайку поставити! Відкрити / Коментувати

2021-02-17 16:45:15 ​​Після місцевих виборів 2020 деякі територіальні громади поповнилися великою кількістю територій, як-от Полтава, яка об’єднала місто і 55 сіл, а деякі громади не змінили комплектації, наприклад, Запоріжжя, Миколаїв, Одеса та Чернівці. Наскільки це працюватиме чи ні – покаже час.

Ціллю таких об’єднань стало бажання оптимізації бюджетів, адже дуже багато жителів навколишніх сіл їздять на роботу або навчання в центри, тобто користуються з містянами одними дорогами, лікарнями, школами тощо. Разом зі збільшенням територій, збільшилася кількість населення, а разом з тим і кількість грошей, які можна використати на вирішення спільних проблем.

Чи дорівнює більша кількість грошей вирішенню усіх проблем та як саме жителям об’єднаних територіальних громад отримати користь від децентралізації?
Про це читайте у колонці журналіста Центру спільних дій Олексія Півторака для Української правди тут: http://bit.do/fNK6W Відкрити / Коментувати

2021-02-16 12:49:45 ​​Цього тижня ВР може ухвалити аж 85 проєктів у різних сферах! Ми вибрали законопроєкти, які можуть вплинути на наше з вами життя. Полетіли

Посилити захист трудових мігрантів
Стадія: друге читання
Що це означає?
Для компаній та ФОПів, які працевлаштовують громадян України закордон:
забороняє брати з працівників плату за послуги та дозволяє отримувати плату виключно від іноземного роботодавця
скасовує для них ліцензії
зобов’язує повідомити державу про свою діяльність у сфері працевлаштування
нестимуть адмінвідповідальність за перераховані порушення
Що так?
заборона брати оплату з працівників і посилення відповідальності фірм-посередників захистять трудових мігрантів
створення держобліку і скасування ліцензій знижує корупційні ризики і виводить з тіні такі послуг.
Чому важливо?
За останні два десятиліття з’явилась ціла ніша послуг із працевлаштування за межами країни. Закородом працює кілька мільйонів громадян України. Оскільки такі компанії здебільшого працюють в тіні, а держава неефективно регулює її діяльність, громадяни стають жертвами шахрайства або навіть торгівлі людьми.

Розширити коло потенційних державних службовців
Стадія: друге читання.
Що це означає?
Тепер достатнім для вступу на держслужбу буде досвід:
адвокатської та нотаріальної діяльності
діяльності арбітражних керуючих
Що так?
Через кадровий дефіцит на посадах державної служби впровадження державної політики не якісне. Такий крок дозволить залучити додаткових людей на держслужбу.
Що не так?
Закон дозволить перерахованим спеціалістам займати вищі посади держслужби. Така робота потребує досвід керівництва значною кількістю фахівців, а в більшості випадків вчорашнім адвокатам і нотаріусам бракуватиме такого досвіду.
Значення кар’єри державного службовця зменшується, адже закон дозволяє зайняти найвищі посади тим, хто не пройшов кар’єрною драбиною служби. Так у кадрових службовців зменшуються шанси зайняти керівні посади, що негативно вплине на їхню будувати кар’єру в межах держслужби.
Що можна було б зробити натомість читайте у повній версії дайджесту: http://bit.do/fNGHv

Збільшити штрафи для пішоходів та велосипедистів
Стадія: друге читання.
Що це означає?
Збільшує розмір адміністративних штрафів для:
пішоходи за порушення ПДР платитимуть з 51 грн до 170 грн
штрафи для велосипедистів, водіїв гужового транспорту і погоничів тварин також виростуть (з 85 грн до 255 грн; зі 136 до 340 грн і зі 170 до 510 грн, деталі тут: http://bit.do/fNGHv)
Що так?
Збільшення відповідальності призведе до зменшення кількості порушень, а також дозволить співмірити стягнення для усіх учасників руху, які зараз є значно вищими для водіїв авто.

Дочитали до кінця? Тицяйте на сердечко та підтримуйте нас щомісячним внеском від 3$ тут: http://bit.do/fNfQw.
Дякуємо, що допомагаєте нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни! Відкрити / Коментувати

2021-02-15 16:45:40 ​​Хочеш бути корисним для суспільства? Приходь стажуватись у Центр спільних дій!

Зараз наші аналітики готують ґрунтовну аналітику щодо місцевих бюджетів територіальних громад України для серії публікацій. Ми плануємо розповісти громадянам, звідки ж місцева влада брала гроші та на що витрачала їх у попередні роки, а також яких змін слід чекати від нової місцевої влади та якими будуть місцеві бюджети у 2021 році.

В рамках стажування ти зможеш:
працювати в аналітичній команді організації
перейняти досвід наших фахівців
застосувати свої знання на практиці
пройти стажування як університетську практику
отримати цікавий досвід

А наш ідеальний стажер:
має освіту в економічній, технічній та сфері соціальних наук
бажано розуміє структури та складові місцевих бюджетів
уважний та відповідальний
поважає бога дедлайнів
готовий до роботи з цифрами.

Стажування проходитиме за визначеною структурою та триватиме 1-2 тижні.
Чекаємо на твою заявку до 17.02.2021! Кількість місць обмежена.

Для того, щоб взяти участь у стажуванні, надішли короткий мотиваційний лист на info@centreua.org

Центр спільних дій – громадська організація, яка моніторить та аналізує рішення парламенту, уряду і президента, стежить за балансом гілок влади та повідомляє українцям, як працює держава. Відкрити / Коментувати

2021-02-14 20:25:26 ​​У цей святковий та закоханий час ми до вас прилетіли з класною новиною, бо у нас уже 30-ий випуск подкасту «Ок і шо?». І в цьому епізоді на вас чекає невеликий сюрприз, а от який саме – пишіть в коментарях.

Обговорюємо останні рішення і кабміну, і президента, і навіть зачепимо плани нарепів. То що готуйте вуха, адже на вас чекає:
революційний проєкт уряду, який він хоче врізати собі аж 55 повноважень
звільнення Уповноваженого АМКУ президентом – знову штрафний за порушення Конституції
удосконалення роботи Уповноваженого з прав людини – кілька важливих нововведень, зокрема своїх кандидатів зможуть висувати правозахисні організацій, але не обійшлося без суперечливих моментів
посилення наслідків застосування санкцій – виходить, що Україна каратиме своїх громадян без вироку суду, хммм...

Слухайте, щоб бути в курсі:
Apple Podcasts: http://apple.co/2MXmxAh
Google Podcasts: http://bit.ly/2Zddg9E
Soundcloud: http://bit.ly/3ajIpyx
Spotify: https://spoti.fi/3e06GrK
Інші платформи: https://we.fo/1520647421

Пишіть, як вам випуск! Відкрити / Коментувати

2021-02-12 15:35:17 ​​Чомусь українці досі думають, що проблеми з наданням медичних, транспортних або освітніх послуг мають вирішувати президент чи депутати. Та насправді все зовсім не так!

Після реформи децентралізації гроші почали залишатися на місцях, а органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень для вирішення потреб громади. Завдяки збільшенню кількості людей, що сплачують податки, місцеві бюджети почали наповнювати деякі нові податки, а за окремими податками навіть збільшився відсоток надходжень.
Тільки порівняйте:
68,6 млрд грн – кошти органів місцевого самоврядування до початку реформи
289,9 млрд грн – кошти органів місцевого самоврядування у 2020 році.
Вражає, еге ж?

То що ще змінилось після об’єднання громад, як ухвалюють бюджети на місцях і як ми з вами можемо контролювати свою місцеву владу, щоб вона була ефективною, читайте у статті аналітиків Центру спільних дій Марії Квіцінської та Костянтина Шокало: http://bit.do/fNpGb Відкрити / Коментувати