I contain multitudes Якось трапився мені в контексті науки ф | Прим. пер.

I contain multitudes

Якось трапився мені в контексті науки фізики рядок з Волта Вітмена: “I am large, I contain multitudes”. Автор ілюстрував цим рядком думку, що атомів у тілі людини більше, ніж зірок у всесвіті. А значить ми з вами, якщо перейти в інший масштаб, теж величезні, мов космос.

«Ну, — думаю, — ти ж грамотний перекладач. Подивися, чи є прецедентні переклади Вітмена». Трохи є.

Лесь Герасимчук переклав цей рядок так: «Я великий, я вміщую безліч людей» (multitudes).

У поетичному смислі, це можливий хід. Ніщо у вірші Вітмена не забороняє зрозуміти слово multitudes саме так.

Але в мене-то фізика, а не людинознавство. Мова про «множину», велику кількість елементарних частинок матерії, а не про психологічні скарби внутрішньої монголії. Герасимчука не процитуєш, хоч би й хотів, бо інакше текст перестає триматися купи.

Переклав так: «Я великий, я вміщую безліч речей» (варіант: безліч світів).

Мораль: прецедентні переклади варто подивитися, якщо є можливість. А ні, то можна й самому перекласти. Гріха в цьому не буде.

Тож коли вам трапиться цитата з «Дон Кіхота», ви не зобов’язані наводити її за Лукашем, хоч зазвичай це найрозумніший хід. Буває багато причин перекласти самому, наприклад, бажання це зробити.

От довелося на днях катрен Вільяма Блейка перекласти, хоч гугль каже, що існує переклад Леся Белея. Щоб його знайти, треба докласти таких зусиль, що економніше самому зробити. («Белей переклав Блейка» — звучить як скоромовка :).

Однак треба мати на увазі одну річ. Прецедентний переклад, на відміну від нового, може бути впізнаваним. І ця впізнаваність буває цінною, вона може відігравати якусь художню роль. Якщо так, то не варто відмовляти читачеві у радості впізнавання, — краще процитувати переклади попередників.