«Машина стиральная. Три» Дивлюся на фронтові фотографії і дум | Прим. пер.

«Машина стиральная. Три»

Дивлюся на фронтові фотографії і думаю... Був такий великий американський антрополог Кліфорд Гірц. Спостерігав він тубільні культури, спостерігав і запропонував термін «насичений опис» (англ. thick description). Ідея в тому, що треба максимально докладно описувати явище (фарби, звуки, послідовність подій і т. ін.) плюс враховувати якнайширший контекст. Мовляв, тільки так можна видобути смисл, який вкладають дієвці у свою дію.

Що ми бачимо на цій фотографії? Друга армія світу звільняє братський народ від непотрібних речей. Автомобіль «Урал» віз три денацифіковані пральні машини. Не довіз.

Уявіть, яка нетривіальна логістична задача стояла перед звитяжними героями. Пралка важка, пів центнера мінімум. Її треба від’єднати від труби, перенести в машину, довезти в безпечне місце, відправити додому або комусь збути. Це вам не міксер чи тостер. Але то таке, в житті є місце подвигу.

Кліфорд Гірц учить дивитися на повний цикл прання. І попри всі старання феміністок, пральна машина в архаїчній культурі — «жіночий» предмет. Той, хто здобув її в нерівному бою, і той, хто нею користується, — різні люди. Кінцевий бенефіціар цієї пралки — жінка. І далі моя уява закінчується.

— Любимая, я тебе стиралку привез.
— Ой, спасибо, родной! А то я заебалась к проруби ходить.