Секунда одна лиш – немає пів вулиці. Немає будівель. Немає жит | ⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

Секунда одна лиш – немає пів вулиці.
Немає будівель. Немає життів.
Тіла є. Дими є. І біль, що не згубиться
У часі. У нас. У місцині отій,
Де зло налягло безсердечною бомбою,
Де стогнуть стежки під вагою зітхань
Людей, і дерев, і небес… Із жалобою
Сплелися тривоги ночей і світань.
Секунда, коли мою землю поранили,
О ні – не одна – їх без ліку таких!
Ідуть із небес не дощі – горя гранули
За тими, для кого не йтимуть роки.

Тетяна Ліра