Ми наче в зовсім новій галактиці, Сонце не сходить над цими зе | ⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

Ми наче в зовсім новій галактиці,
Сонце не сходить над цими землями.
Знаєш, в своїй нетривалій практиці,
Я був лиш тим, хто торгує оселями,
Геть не цікавився жодними війнами,
Все полював на прибутки і бонуси,
Жив так, як люди і в мріях не мріяли,
І не боявся ні Ягве, ні Хроноса.
Ти залишаєшся в іншому вимірі,
Спиш собі солодко й не уявляєш
Світ, де якщо не завмерли, то вимерли,
Світ, у якому я в когось стріляю.
Там, на трибунах є хліб, видовища.
А на арені – цвіт нашої нації.
Ти не лінуйся ходить в бомбосховище,
Маєш для мене живою зостатися.

Сафі Байс