Я бачила всі рани Копилова, Дізналась, як потворили Макарів. | Храм поезії

Я бачила всі рани Копилова,
Дізналась, як потворили Макарів.
І довго не могла дібрати слова,
Щоб описати стан від цих кошмарів.

Вся Київщина і Північ біль зазнала,
Страшні історії все лльються течією.
Як староста Мотижин рятувала...
Хвала і вічна пам'ять їй з сім'єю.

А також я була не інакше в шоці,
Як можна кулями у відповідь на хрест?
Цей жах відбувся у Ясногородці:
Пішов за мир священик до небес.

Не здатна усього перелічити,
Існує стільки невідомих мені драм.
Та те, що довелось обговорити,
Штовхнуло в вірш зібратися словам.


Наш славний і відважний Маріуполь.
Незламний син, незламної країни.
Всі молимо тебе, на падай духом.
Назавжди ти герой цієї днини!

Хвилюємось щоденно, Азовсталь.
В надії на новини кінця бою.
Потрощить ваша мужність усю шмаль.
Ми з вами, за надійною стіною!

Володар Схід титанової сили,
Їх волю не спалити, навіть пеклу.
Прийде кінець, за ним почнеться жнива.
Все буде, перемога недалеко!

Уклін вам до землі, Панове Захід.
Ви прихісток надали багатьом.
Невдовзі українці будуть бачить,
Лиш сонце і сузір'я перед сном.

О, наша сонячна перлино,
Безмежно любий краю, Південь.
Благаєм знай - ти Україна.
А ЗСУ  позбавлять злиднів.

Війна торкнулась кожного із нас.
І кожен з нас по-своєму в боротьбі!
Кордони не терпітимуть образ.
Нам Богом вказано не жити у ярмі!

І Чорнобаївка це світу показала,
Уся країна з неї приклад брала.
Наші досягнення здолають усі біди ,
Бо ці краї - це діти України!

Табачук Дар'я