«…В очах стрибають старі спогади про насиджене місце в місті т | Храм поезії

«…В очах стрибають старі спогади
про насиджене місце в місті
такому далекому й близькому,
такому незграбному й рідному,
такому темному, східному.
Де дерева своїм листям закривають чужі прапори,
де еротичні степові дощі пахнуть тюрмою,
де тобою залюблені кожні кущі й балкони,
де ті йобані терикони.
Де? Ті йобані терикони…»

Сергій Піддатий