Мова – ДНК нації

2021-02-21 11:49:31 ​​Говоріть рідною!
З Міжнародним днем рідної мови! Відкрити / Коментувати

2021-02-14 13:52:06 ​​Про кохання українською

Докладніше тут: https://ukr-mova.in.ua/blog/pro-koxannya-ukrayinskoyu Відкрити / Коментувати

2021-02-08 10:11:20 ​​ «Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі» (Віталій Петльований).
«Надвечір здійнялася страшна хуртовина» (І. Цюпа).
«Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад» (Олесь Донченко).
«В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (Михайло Коцюбинський).
«І свистить в степу завія, І зникає крутія» (Андрій Малишко).

А у вас сьогодні яка погода? Відкрити / Коментувати

2021-01-19 10:29:34 ​​Зі святом! Відкрити / Коментувати

2021-01-06 16:49:14 ​​Свят-вечір чи Святвечір? Зі святом! Відкрити / Коментувати

2021-01-02 14:43:41 Як COVID-19 вплинув на нашу мову?

Слова «корона», «коронований» набули інших значень. Ми не тільки активно використовуємо іноземні слова «ковід», «коронавірус», «локдаун», «короніали», а й почали створювати з ними похідні.

Ковіднутися — захворіти на COVID-19 (у народі — захворіти на «корону» або ковідку).
Ковідники — 1) лікарні, де перебувають хворі на коронавірус; 2) пацієнти цих лікарень.
Ковідео — відео, записане під час самоізоляції.
Ковідіот — 1) той, хто применшує небезпеку коронавірусу, не дотримується маскового режиму й соціальної дистанції; 2) той, хто навпаки надмірно панікує.
Ковігісти — прихильники теорії змови, які стверджують, що коронавірусу не існує, або захворювання не таке небезпечне, як запевняють лікарі й епідеміологи.
Короніали — діти, зачаті та / або народжені під час пандемії.
Коронований — той, хто перехворів на коронавірус.
Коронафобія — страх захворіти на COVID-19.
Коронакриза — криза, спричинена пандемією.

Ба більше, народна творчість теж не пасе задніх, тому маємо:

Ковід, ковід, ковідниця. Гарна в масці молодиця, а без маски не така, дайте антисептика!

Які з цих слів чули? І доповнюйте перелік! Відкрити / Коментувати

2020-12-14 10:50:36 ​​Змерзнути чи замерзнути?

Мовознавець Олександр Пономарів:

Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного. Замерзнути означає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не здавалась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М. Хвильовий).

https://ukr-mova.in.ua/ Відкрити / Коментувати

2020-11-18 12:29:47 ​​Адрес чи адреса?

Адрес – це письмове вітання особі чи організації, переважно з нагоди ювілею.

Адреса – місце проживання чи перебування особи, установи; напис на конверті, бандеролі тощо.

Словосполучення «на адресу» і за «адресою» мають різне значення.

Вислів «на адресу» вказує на напрямок дії (можна поставити запитання «Куди?»). Приклад: Листи надсилайте на адресу…

Вислів «за адресою» вказує на місце дії (можна поставити запитання «Де?»). Приклади: Вона проживає за адресою…

Крім того, вживаючи слово «адреса» в переносному значенні, говоримо: сказано на мою адресу (а не «в мій адрес» чи «у мою адресу»). Відкрити / Коментувати

2020-11-12 17:40:11 ​​Мінісеріал чи міні-серіал?

Слова з частиною МІНІ пишемо разом: мініфутбол, мінісеріал, мінідиск, мініплата тощо.

#правопис2019 #новийправопис Відкрити / Коментувати

2020-11-11 11:21:53 ​​У числівниках від 11 до 19 наголос падає на передостанній склад: одина́дцять, двана́дцять, чотирна́дцять тощо. Відкрити / Коментувати