ПАСПОРТ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО КРЕДИТА У Постанові від 23 травня 2 | АДВОКАТ МОСКАЛЕНКО А.В.

ПАСПОРТ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО КРЕДИТА

У Постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20,
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував декілька попередніх правових позицій щодо значення паспорта споживчого кредиту, чи є він частиною кредитного договору чи ні, і вказав наступне:

«Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вбачає наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом».

Новая правовая позиция:

«Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.»

Судьи почти никогда не берут кредитов, а те, кто не берет их, не понимают, что именно в паспорте потребительского кредита обычно и зафиксированы все реальные, действительные условия кредитования. Например, в КД может быть указана процентная ставка 0.01% в месяц и комиссия 4% в месяц, ещё какие-то комиссии и переплаты, а в итоге реальная процентная ставка 100% годовых и абсолютное значение подорожания будут указана только в паспорте потребительского кредита и именно в нем. И только в нем. В кредитных договорах в 99% случаев указываются заниженные значения переплаты, или не указываются вообще. Возможно, новая позиция ВС пролоббирована интересами финансовых компаний. Согласиться с ней не представляется возможным, хотя учитывать придётся. Ну, передумали раз, могут передумать и снова.

Сколько реформ было проведено, теперь судей назначают с участием иностранных «экспертов», но стабильности судебной практики и защиты простым людям от финансовых монстров это так и не прибавило.