Напам’ять (прислівник) – з пам’яті, не дивлячись у текст. Вист | Українськомовний Ерудит🇺🇦
Напам’ять (прислівник) – з пам’яті, не дивлячись у текст. Виступає як одне слово.
Наприклад: “(Неріса:) Певне, вже й сусіди напам’ять вивчили оту промову про викуп мій” (Леся Українка), “Дмитро майже напам’ять знав, хто що має і як живе” (Андрій Гудима).
На пам’ять/на згадку (іменник з прийменником). Обидва слова пишемо окремо.
Наприклад: “Часом давно забуте звідкись прилізе на пам’ять” (Михайло Коцюбинський), “Якось Хома виявив бажання, щоб Ференц змалював його на пам’ять нащадкам подільської Вулиги” (Олесь Гончар).
