2021-06-04 13:11:39
#ГЕРОЙ чи
#БОГАТИР Наша відповідь —
#ВИТЯЗЬ,
#ЗВИТЯЖНИК Цей допис виник з відповіді на коментар до нашої статті "23 травня українці вшановують своїх національних героїв" (https://www.facebook.com/KyivNative/posts/173362864705054) Зокрема в коментарі Kirill Albergard пропонує замість слова-терміну "герой" використовувати "богатир" ніби це наше прадавнє визначення значення "героя".
Отже звернімося до визначень зазначених термінів та віднайдемо той, який, на наш погляд, найкраще відповідає сенсу та витоковості, а також має сучасне звучання, розуміння і поєднує сьогодення зі славетним минулим наших звитяжних Предків.
ГЕРОЙ (
дав.-гр. ἥρως, hḗrōs) — славетна людина, яка проявляє вищу форму мужності, розв'язує суспільнозначимі конфлікти; яка за свої досягнення чи якості розглядається як ідеал, приклад для наслідування.
БОГАТИР (
від монг. baghatur, баатар, тур. bahadır, бахадир; лат. bohatir) — в українському фольклорі вояки з надлюдськими силами та здібностями, княжі посланці, прикордонники й оборонці Київської Русі від степовиків, змієборці. Слово з'явилося у післятатарський період значно витіснивши попередні означення витязь чи кмет.
Слово «
БОГАТИР» має тюрксько-монгольське походження. Воно означає безстрашного, досвідченого воїна. Вперше термін «богатир» (Bahādor) згаданий у китайських джерелах VIII ст. часів династії Суй, для позначення категорії степовиків, що жили на території сучасної Монголії. Цей самий термін зустрічається в пам'ятках кочових тюркотів VIII ст. і болгарів ІХ ст. У руських середньовічних джерелах богатирями називають монгольських командирів, ворогів русів. Зокрема, в Іпатському літописі «богатирі» — це темники Субудая і Джебе, що перемогли руське військо на Калці 1223 р. У Галицько-Волинському літописі в оповіданні про поворот Батия з Угорщини богатирями названі монгольські воєводи Манман й Малай. Тюркське ім'я Бахадир (Богатир) носили кримські хани Бахадир I Ґерай і Бахадир II Ґерай, а також кримський калга Бахадир Ґерай.
Назва богатиря для епічного героя не належить до найдавніших. У наших старих пам'ятках дотатарської доби ця назва не стрічається.
КМЕТ (
КМЕТЬ) — в часи Київської Русі це знатний воїн, кінний воїн, воїн князя.
ВИТЯЗЬ — хоробрий воїн, герой. Вживається переважно щодо давньоруських воїнів у домонгольський період. Людина, яка відзначається небуденними, героїчними вчинками. В іншомовній літературі у відповідних випадках уживається слово «лицар» (англ. knight), «воїн» (нім. der Recke).
Кажуть
зВИТЯЖний воїн,
зВИТЯЖна перемога,
зВИТЯГа — перемога в бою/у війні
— героїчний подвиг
— досягнення, успіх, здобуті подоланням труднощів
— найвища чеснота; найвища мужність, готовність здолати перешкоди задля досягнення абиякої високої мети, самовідданість в діяльності. "Солдат отримує нагороду за проявлену звитягу під час бою." (Балачки 1980-х років, Чернігівщина)
— високі, виняткові властивості, гідності. "За його звитяги, його шанувала вся українська Нації"
Також можна виділити спільне ВИТязь, зВИТяга з Богами війни — ЯроВИТ, РуєВИТ
Отже проаналізувавши значення термінів можна зробити висновок, що найвідповіднішим для застосування в сьогоденні для визначення сенсу "герой" в українській мові є ВИТЯЗЬ-ЗВИТЯЖНИК-ЗВИТЯГА.
Жрець Зореслав — Віктор Фіалковський
Картина художниці Ольги Козловської подарувана особовому складу 3-го окремого полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго. Як розповідає Ольга, ідея написання картини виникла тоді, коли полк отримав найменування: імені Святослава Хороброго. Таким чином їй хотілось зробити свій вклад, підтримати військовослужбовців, а також об’єднати історію і сучасність. За основу Ольга взяла сюжет картини Володимира Кирєєва: “Князь Русі-України Святослав Хоробрий перед боєм: Перемогти або Вмерти!”.
ПІЗНАВАЙ — ОБМІРКОВУЙ — ВІДАЙ
З щирою душею та Вогнем у серці,
етнопсихолог Віктор Фіалковський — жрець Зореслав
100 views Конструктор, 10:11
ꑭ
