ЧОМУ ВАРТО ПИСАТИ УКРАЇНСЬКОЮ? Стосовно цієї теми забагато г | УкрТекст

ЧОМУ ВАРТО ПИСАТИ УКРАЇНСЬКОЮ?

Стосовно цієї теми забагато гарячих емоцій та ще більше запальних рекомендацій. Тому я вирішив підійти до питання з раціональним підтекстом, щоб емоції не завдали опіків.

У мене немає мети когось до чогось схилити. Я вірю в демократію та здоровий глузд. І вважаю, що кожна людина має вирішувати особисто, бо тільки ми самі будуємо історію власного успіху.

Це не патріотичний допис. Любов до Батьківщини маємо доводити конкретними вчинками, а не лише мовою. Але це не означає, що мовне питання не потрібно враховувати. Ще й як потрібно. Це головний символ ідентичності, якщо ви пов’язуєте власне майбутнє з нашою країною.

Я людина, що народилася у Миколаєві. Так само як більшість місцевого населення, я майже 39 років спілкувався іншою мовою. Вчинки миколаївців заслуговують на величезну повагу. Теж саме можна сказати про іншомовні Херсон, Харків, Дніпро тощо, які зараз тримають удар та дають ворогу відсіч за всю країну. Всі ми герої, бо зараз майже щодня втрачаємо частинку себе. Але іншого життя у нас немає — саме тому ми стали сильнішими та розумнішими.

Якщо серед вашого оточення достатньо людей, які публічно спілкуються українською (це ви можете побачити у коментарях до своїх дописів або у самих дописах вашої аудиторії) — потрібно це враховувати у власній комунікаційній стратегії.

Також потрібно враховувати їх реакцію на іншу мову.

Спитайте себе, з якою метою ви у соцмережах? Якщо не тільки на інших подивитись, а ще й себе показати — то вас помітять, коли ви почнете враховувати настрій своєї аудиторії.

Так, держава офіційно переходить на українську. Приймаються та вступають у дію відповідні закони. Тому всі офіційні комунікації мають вестися українською.

Якщо через соцмережі ви плануєте привертати до себе увагу з професійної точки зору — що раніше ви почнете писати рідною мовою, то швидше ви почнете отримувати соціальні дивіденди саме від україномовної аудиторії. Обираєте інший шлях — сила вашого впливу з часом буде слабшати. Те ж саме стосується листування, навіть особисто-професійного.

Немає місця всіляким «зараз не на часі… потім». Є дуже влучна медична аналогія. Коли мені потрібно було робити хірургічну операцію, я не чекав. Отримав декілька альтернативних точок зору і одразу вирішив. «Що раніше зроблю, то швидше одужаю».

То, як ви спілкуєтеся вдома, з батьками, рідними та друзями — це ваша особиста справа. Але коли ви починаєте виходити у публічний простір, згадуйте офіційні правила.

І ось, що я вам, мої дорогі, скажу: коли ви пишете українською, то починаєте більше думати. Бо відчуваєте ще більше відповідальності за кожне слово. А це сприятиме підвищенню якості ваших комунікацій.

Почніть з малого. Читайте книжки українською (і це не реклама моєї нової книжки), дивіться відео, щодня спілкуйтеся за побутовими питаннями (наприклад, у супермаркетах, на заправках, з сусідами — де не потрібно багато слів). Просто почніть.

Коли пишете — можете перестраховуватися онлайн-сервісами (наприклад, LanguageTool) та перекладачами.

Та з часом ви побачите, як стаєте ще більше впевненими. Пройде декілька місяців, вам це сподобається. І ви забажаєте продовження.

Не звертайте увагу на різних мовознавців, хто може щось висміювати. Мене намагаються висміювати вже 13 років з першого дня кар’єри копірайтером та й досі продовжують. Але усі пам’ятають арабське прислів’я: «Собака лає, караван іде». Тому кожен сам вирішує, ким бути у цій рольовій грі.

Справжні популяризатори української будуть лише привітати ваші намагання та всіляко вас підтримуватимуть. Знаю про це з особистого досвіду.

Тому ви маєте вивчити та знати мову. Уявіть, що у вас завтра зустріч із Президентом, який до вас звертається українською…

Та ще одна ремарка стосовно якості вашої української. Коли мені було 20 років, я 4 місяці провів у Англії. Як більшість «вже не підлітків», я вважав, що моя англійська дуже крута. Я зрозумів, що помиляюсь, вже на Victoria Coach Station у Лондоні, щойно ступивши на англійську землю. Але за чотири місяці я став англомовним термінатором. Бо поряд зі мною кожний розмовляв англійською.