«ПИСАТИ» — ЦЕ БОЖИЙ ДАР? Можливо, ви чули історію «Муха Аріст | УкрТекст

«ПИСАТИ» — ЦЕ БОЖИЙ ДАР?

Можливо, ви чули історію «Муха Арістотеля».

В одному зі своїх трактатів Арістотель вказав, що у мухи вісім лап. Це ствердження жило 2000 років, поки один сміливий вчений не примудрився зловити муху і особисто перевірити.

Вау! Не вісім, а шість лап.

…

Часто ствердження чи установки є звичайними помилками. Візьмемо сферу написання текстів.

Люди себе відмовляють: «Мені не дано писати».

Бо від когось почули: «Письменство — це божий дар, з яким треба народитись».

Ось тільки щось я не чув подібних вироків та висновків від по-справжньому відомих та популярних письменників.

Тоді що в нас виходить?

Невизнані генії лякають авторів-початківців. Дійсно сильний автор ніколи не буде відмовляти інших.

Я пам’ятаю як один автор-початківець демонстрував відповідь Стівена Кінга на його лист: «Продовжуйте. За перше своє оповідання я отримав 25 центів».

А скільки я свого часу начитався від невизнаних геніїв…

Мене називали «бездарем», «вискочкою», «аматером», «графоманом» та багатьма іншими величними словами.

І ви думаєте, мене це якось зачепило і зупинило? Ніт.

Я чудово розумів: «Кожен хороший копірайтер спочатку був поганим копірайтером». Як у своїй справі і будь-який інший фахівець.

Однак зараз ми говоримо не про професійне, а про мирське та повсякденне.

Писати в соцмережі — це не божий дар. Писати, говорити, думати, мовчати — це не дари зверху. Це інструменти для комунікацій з оточенням.

Ви спілкуєтесь з іншими людьми? Молодці.

Просто будь-який навик потрібно тренувати і відточувати. Щоб брати та отримувати ще більше. Щоразу більше і більше.

Іноді я люблю опускати себе на землю читанням текстів, написаних у перший рік кар'єри. Повірте, ці «шедеври» треба було спалити. Але ні, я їм вдячний за те, ким зараз став. І за те, що ніколи не зупинявся у розвитку.

Я просто робив, як міг, і завжди візуалізував читача, який сидить навпроти мене. Я уявляв, що не пишу йому, а розповідаю, показую, обґрунтовую…

Та я ніколи не соромився бути собою, бо тільки так я зможу відрізнятися від інших.

Тому сильними авторами не народжуються, ними стають. Навіть блогерами не народжуються.

Захочете – навчитеся. Захочете — писатимете крутіше.

Питання лише в тому, наскільки ви цього хочете і наскільки в собі не сумніваєтеся.

А також у тому, кого обираєте наставником. Від цього дуже багато чого залежить.

І «день знань» має бути кожного дня, а не тільки 1 вересня…