Українська мова завжди прагне до милозвучності. Тому їй власти | Українська з Марусею

Українська мова завжди прагне до милозвучності. Тому їй властиве явище, що називається “спрощення в групах приголосних”.
Якщо просто, то коли у слові збігаються три і більше приголосних звуки, які важко вимовити, то один із них (зазвичай той, що посередині) випадає. Наприклад,

проїзд - мало би бути проїзДний , але нашій мові не властиві оці всі -здн-, -ждн-, -стн-, -рдц-. Це важко для вимови, тому один зі звуків випадає - відбувається спрощення.

проїзд, але проїзний.
тиждень, але тижневий, тижня
перстень, але персня
щастя, але щасливий
область, але обласний
користь, але корисний
серце (а не сердце), хоча сердець
сонце (а не солнце, як в рос.)

Спрощення не відбувається у словах:
кістлявий, пестливий, хвастливий, контрастний, компостний, студентський, агентство, шістнадцять, пропускний, випускний, скнара.

UPD. Це не про вимову йдеться, про написання.