Ніжний допис про 'ніжні' суфікси української мови. Це ті, що у | Українська з Марусею

Ніжний допис про "ніжні" суфікси української мови. Це ті, що утворюють зменшувально-пестливі форми слів. В українській мові таких багато:

-к: тато - татко, риба - рибка
-ок: сніг - сніжок, кожух - кожушок
- ик: брат - братик, дощ - дощик, аркуш - аркушик
- ець: хліб - хлібець, папір - папірець, а ще баранець, камінець, ремінець, вітерець
- ичк, -ечк, - очк: криничка, водичка, молодичка, невісточка, свекрушечка, словечко, містечко, тістечко.
-иньк, - еньк, -оньк: дівчинонька, калинонька, мовонька, горенько, лишенько, воріженьки.
- ус: бабуся, матуся, кавуся, рибуся; у словах чоловічого роду - дідусь, Петрусь, котусь. А може бути ще й котусик/гарнюсик/рибусик.
- ун: бабуня, гарнюня, манюня, кицюня.
- усіньк, -есеньк: малесенький, гарнесенький, смачнюсінький, дурнюсінький, вреднюсінький.
-еня — козеня, цуценя, левеня, бобреня, їжаченя, гіпопотаменя. Ви зрозуміли, що цей суфікс утворює слова, які позначають назви дитинчат тварин. Та й взагалі усе маленьке й гарненьке, наприклад, рученята, ноженята, оченята, грошенята.

Цікаво, що в українській мові пестливі форми можуть мати не лише іменники та прикметники, а й дієслова: питоньки, їстоньки, жертоньки, гулятоньки, танцюватоньки, працюватоньки, а ще спатуняти, спатунькати.

А ось пестливі форми прислівників: тутечки, тамечки, осьдечки, трошечки, недалечко.

А які пестливі форми українській мові невластиві?
У наступних дописах.