#безцензури

2021-09-29 16:35:03 ​​Бля, здається, я знайшов фільм який претендує на номінацію «гімно року». Це «Форсаж 9» (Fast 9, 2021).

В мене немає слів окрім як: це тотальна пизда. Я не знаю чим керувалися сценаристи, коли писали такий трешак, але вийшло в них дуже вдало всрати все те хороше, що хоч якось тримало цю франшизу на плаву. Після того, як серія відійшла від теми вуличних перегонів й подалася у сторону бойовиків, дивитися усе одно було доволі цікаво, бо там була хороша динаміка та відносно непоганий екшн. Тепер немає навіть цього. Після відходу Двейна Джонсона та Джейсона Стейтема в окрему серію приквелів, у основній серії з цікавого залишилася лише Шарліз Терон. І вгадайте, як використали її персонажку в цій стрічці? Її просто замкнули в клітку на більшу частину фільму, а потім випустили погуляти на пару хвилин. За цей час вона не показала абсолютно ніхуя цікавого. Всі інші актори відіграють на тому ж рівні, на якому й сюжет тримається – пиздець наскільки гімняно.

Єдиний світлий момент усього фільму – історія братів Торетто подана у вигляді флешбеків. Вона вийшла не всратою, мабуть, тому, що сценаристи вирішили, що в минулому не треба впихати дикий екшн та зосередитися саме на сюжеті. Тому розвиток персонажів у ці моменти виглядає цілком логічним та мотивованим.

Але цей маленький позитив повністю перекривається всією шляпою, яка відбувається у тій частині де наш час. Фізика послана нахуй стільки разів, що в мене пальців на руках та ногах не вистачить, щоб порахувати. Машини ганяють більше 160ти по бездоріжжю, літають у космос, падають з гори, перевертаються та приземляються на дорогу на колеса, літають над прірвою за допомогою канатного мосту – там стільки дічі, що з певного моменту стає просто смішно. Головного героя захопив головний антагоніст? Не проблема! Зашлімо загін шльондр, які переодягнуться у спецназ та під виглядом поліції звільнять його з полону! Хто вони такі? Схуя вони це роблять? Похуй! Головне, що герой знову на волі й може далі лізти в ту купу гімна, яку приготували сценаристи.

За весь фільм, єдиний персонаж (з хороших), який отримав хоч якісь ушкодження – це Хан. Його повернення в сюжет – теж окрема історія від якої ловиш дикий фейспалм.

Не рекомендую дивитися це гімно нікому. Такої шляпи я не бачив же дуже і дуже давно.

Оцінка: 3/10 (бал за історію з минулого, бал за гарну машину і бал за пошкодження Хана)

#ррцз #безцензури #кіно #кінорецензія #бойовик #віндізель #шарлізтерон Відкрити / Коментувати

2021-09-21 17:53:16 ​​Прочитав «Вавилон-17» Семюела Ділейні, бо він невеликий і гарне видання у нас.

Це дуже класична наукова фантастика 60их. Хто читав хоч одного фантаста тих часів, може приблизно уявити про що я. Хоча технічна сторона з тих часів і застаріла, але суть роману така, що він не відчувається застарілим сьогодні.

Автор нам оповідає історію однієї перекладачки, яку запрошують військові, щоб вона допомогла розшифрувати невідому мову, повідомлення якою постійно перехоплюють перед терактами. Мова така нестандартна, що інші перекладачі просто розводять руками і кажуть, що ніхуя не буде. Але наша героїня, Ридра Вонг, не проста перекладачка. Тому вона береться за цю справу і завдяки дуже неординарному таланту до такої хуйні, починає знаходити зачіпки. Для їх перевірки, вона збирає команду і летить назустріч пригодам.

Загалом це досить цікаве чтиво, але є сильне відчуття, що роман фактично зліплений з окремих частин. Між розділами ніби відбувається якийсь розрив і коли починається наступний розділ, то здається, що десь у цьому розриві відбулося багато подій, про які тобі ніхуя не розказали. Це і є головною проблемою книги. Через такі розриви, кожен розділ має свій настрій та свою атмосферу і усі вони разом складаються у цілісний твір дуже відносно. Скоріш за все, це є наслідком того, що у ті часи романи часто виходили окремими розділами в науково-фантастичних журналах. Але це не змінює сумного факту – цілісності тут мало.

На щастя, класна динаміка та деякі сюжетні ходи гарно тримають увагу і витягують на собі увесь роман.

Загалом читати цікаво та легко, тому цілком можна братися, якщо ви любите класичну легеньку пригодницьку фантастику.

Оцінка: 7/10

#ррцз #книги #книгорецензія #безцензури #фантастика

Придбати можна тут: https://bit.ly/3ztTVAz Відкрити / Коментувати

2021-09-20 15:31:24 ​​Я глянув, без сумніву, найочікуваніший фільм року – «Дюна» (Dune, 2021) Дені Вільньова.

Що можна сказати про наймасштабнішу екранізацію культової фантастики? Цій екранізації за останні дні так вилизали сраку у відгуках та рецензіях, що там вже, мабуть, кістки видно. Але не все так охуєнно, як хотілося б, на жаль.

Перш за все, я хочу сказати, що фільм однозначно крутий. Тож спочатку поговоримо про те пиздате, що в ньому є. Перш за все це масштаб. Він, курва, здоровенний і це пизда як вражає. Такі речі, на жаль, важко відчути при домашньому перегляді, але коли сидиш в кіно і бачиш наскільки все охуєнно велике і які дрібненькі люди на фоні будівель/кораблів/техніки – від такого біжать мурахи по тілу та відкривається в ахуї рот.

Дикої похвали заслуговують люди, які робили реквізит для цього фільму. Все деталізоване до дрібниць та настільки пиздато пророблене, що ти віриш у реальність усього, що бачиш. Це не пластикова броня солдат з Зоряних воєн. Я не великий фанат книги, але увага авторів до деталей відчувалася у всьому. Люди робили не на похуях і це круто.

Ще одна прекрасна грань цього діаманта – актори. Всі. Буквально кожен йобаний пиздюк і кожна піська грають так, ніби це їх остання роль. Зважаючи ще й на те, що підібрали акторів просто ідеально, то ці старання виглядають вдвічі крутішими. Тімоті Шаламе взагалі ніби народився для ролі Пола Атріда.

Ну а тепер трошки про погане. Почати варто з того, що книга мені не те щоб сильно сподобалася, бо Герберт попри те, що розказує цікаву історію, дуже багато акценту робить саме на персонажах та їхніх думках. Тому в книзі дуже дохуя роздумів на різні теми, але основна – це політика. У фільмі такі речі показати важко, тому вийшло дуже заєбісь, що вони обрізалися завдяки формату. Але от самої політики у стрічці мало. Немає відчуття, що у кожного персонажа є плани всередині планів, як це було у книзі. Немає відчуття недовіри, коли усі не довіряють усім. А це було однією з визначальних рис книги.

Особисто мені ще не вистачило якоїсь фонової масовки. Людей на різних планетах, які б просто займалися своїми повсякденними справами, поки всередині кадру відбувається щось серйозне. У книзі такого теж немає, але це той момент, який можна і варто було б покращити.

Ну і вибір моменту на якому завершити фільм дуже сумнівний. Важко, звісно, знайти щось краще, коли ти береш лише половину книги для сюжету картини, але відчуття незавершеності у кінці просто вбиває.

Загалом фільм вартісний. Дені Вільньов вміє, може і робить заєбісь. Але формат повнометражного фільму явно не підходить для екранізації цього роману. Без продовження немає цілісності й не кожен глядач готовий буде чекати.

Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #кіно #кінорецензія #фантастика #дюна

P.S. Шкода глядачів, які не читали книгу – вони багато чого не побачать або не зрозуміють.

P.P.S. Трошки харить, що локалізатори не взяли за основу український переклад книги і деякі слова відрізняються. Але вже тішить, що хоч російський переклад не взято за основу. Відкрити / Коментувати

2021-09-17 15:49:20 ​​«Непереможний. Том 1: Справедливість і свіжі овочі» Паскаля Жуселлена, від видавництва Nashaidea – це просто неймовірний кайф.

Автор просто на максимум використовує формат коміксу для створення сюжетів. Такого не повториш ні у кіно, ні в книгах. Головний герой має сили переміщатися між фреймами коміксу за своїм бажанням. Завдяки такій неординарній здібності, він може не лише боротися зі злочинцями, а й дізнатися заздалегідь, що у бабусі немає хліба і придбати його по дорозі до неї. Це складно описати словами, таке треба просто бачити своїми очима і отримати цей досвід особисто.

Більшість сюжетів займають всього сторінку, але чим далі, тим більше історій, які трохи довші й завдяки збільшенню кількості сторінок на які розтягується та чи інша оповідь, автор все ширше та масштабніше використовує засоби коміксу, щоб вразити читача. Важко передати словами, наскільки я охуїв коли лиходій використав зброю, яка знищує все, куди попаде. Спочатку ніби ніхуя оригінального, а потім ти перегортаєш сторінку і в тебе очі лізуть на лоба.

Прикольно, що Паскаль не обмежився силою головного героя. У коміксі є ще купа персонажів з різними здібностями, відмінними від Непереможного, але того ж типажу. Одні вміють текстовими бульками впливати на світ, інші проходять крізь сторінки чи змінюють перспективу об'єктів. З художньої точки зору все зроблено до всирачки круто. Малюнок простий, але те, як автор використовує можливості – це неймовірний кайф. Це навіть краще за «У голові Шерлока Голмса», хоча той теж пиздатий.

Рекомендую всім. Це охуєнно.

Оцінка: 10/10 (той момент коли оцінку можу поставити лише цілісно, а не окремо для сюжету і малюнку)

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #супергероїка #стрипи

Придбати можна тут: https://bit.ly/2Xs0c2h Відкрити / Коментувати

2021-09-17 10:34:44 Cradle of Filth випустили кліпєц новий. Сам кліп дуже в стилі гурту, але дивитися на розжирівше їбало вокаліста якось не дуже приємно. Він в гримі трохи смішно тепер виглядає. Зате трек сам непоганий, тому хоч щось добре)
#ррцз #безцензури #кліп


Відкрити / Коментувати

2021-09-16 14:31:03 ​​«Евакуація» (Extraction, 2020) – найкращий бойовик минулого року. Після перегляду я картав себе, що так довго затягував його перегляд.

Кріс Гемсворт грає охуєвшого спецпризначенця, який став найманцем і бере участь у різного роду військових операціях. І тут організації, на яку він працює, прилітає завдання врятувати з полону сина наркобарона, якого викрав його конкурент, щоб шантажувати останнього. Основна дія відбувається в столиці Бангладешу, звідки й треба визволити хлопчика. Все місто під контролем злоїбучого наркобарона та його армії і тому головному герою буде не так і просто.

Я здивований, чому ця стрічка має такі низькі оцінки. Тут круто все – від акторської гри, до постановки динамічних сцен. Бойові сцени просто зносять нахуй башку від драйву. І це все з нормальною кров`якою та зламаними кістками. Не знаю чи там дорослий рейтинг, але виглядає максимально жорстко та натуралістично.

Сцена погоні на автомобілях – це взагалі окрема похвала. Знято все так, ніби це один довгий кадр. Якщо там і є склейки, то їх взагалі непомітно. Я реально перемотував і намагався їх зловити, але в мене не вийшло. Завдяки такому підходу ти ніби знаходишся прямо там разом з героями. Дуже круті відчуття.

Режисери, які раніше займалися зйомками «Месників» для Marvel зробили неймовірно пиздатий сценарій з якого вийшов охуєннійший бойовик, який можна заносити до класики. Дуже тішуся, що буде друга частина.
Рекомендую всім, хто не блює від бойовиків.

Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #кіно #кінорецензія #бойовик #крісгемсворт Відкрити / Коментувати

2021-09-14 15:07:38 ​​Моя чергова спроба зануритися в манґу відбулася разом з «Ґаннібалом. Том 1» (ガンニバル), якого нещодавно випустила Nashaidea. Масакі Ніномія зробив крутий психологічний трилер, який приємно мене здивував.

Сюжет оповідає про поліцейського, який з сім'єю переїжджає в далеке гірське село на заміну попередньому копу, який зник за загадкових обставин. Перш ніж зникнути, той розказував історії, що місцеві їдять людей. Тепер його наступник, Аґава, має розібратися що ж сталося та чи правдиві слова попередника про місцевих жителів. Протягом першого тому не очікуйте, що дізнаєтеся якісь відповіді, бо манґа так не працює) Нас просто хуярнуть в події без будь-яких додаткових пояснень і ми спостерігатимемо за подіями з точки зору Аґави. А той не знає абсолютно нічого. Тому спостерігати за цим усім доволі інтригуюче та цікаво. Ти знайомишся з усіма персонажами, але таке враження, що кожен з них – це лише обкладинка, а під нею ховається щось абсолютно інакше. Як і головний герой, як виявиться під кінець тому.

Щодо малюнку претензій немає. Для мене цікавим виявилося те, що автор іноді використовував справжні фото, стилізовані під малюнок манґи, для ілюстрування фону. Завдяки вдалому поєднанню цих фото з, власне, малюнками, читач глибше поринає в атмосферу віддаленого гірського поселення, де мешканці з особливостями. Деталізація не захмарна, але якраз достатньо для того, щоб передавати атмосферу.

Мені «Ґаннібал» чимось схожий по стилістиці до корейських психологічних трилерів (якщо хто в курсі які вони) типу «Я бачив диявола» чи «Історія одного вбивства». Такий же тягучий сюжет, який в деталях розповідає усі жахи якоїсь події.

В цілому вийшло дуже заєбісь, але хотілося б більше, бо одного тому мало.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 7/10
Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #манґа #трилер

Придбати можна тут: https://bit.ly/3lpMNjI Відкрити / Коментувати

2021-09-10 17:42:39 Ох їбать, Петро оживив Hypocrisy і відразу кліп хуярнув. Той випадок, коли трек охуєнний, а посил гімняний. Але чомусь мені здається, що це спеціально зроблено.
#ррцз #кліп #тречоксвіжачок


Відкрити / Коментувати

2021-09-09 18:24:24 Відкрити / Коментувати

2021-09-09 18:09:48 ​​«Кода. Том 1» Саймона Спаррієра та Матіаса Берґари виявилася одночасно і відкриттям і розчаруванням.

Оскільки я спочатку завжди говорю про сюжет, то ми почнемо з хорошого. Саме історія, яка розгортається на сторінках цього мальопису, тримає читача до останньої сторінки. Уявіть собі фентезійний світ, де все пішло по пизді після якоїсь глобальної війни (про яку нам небагато розкажуть). Магії немає, бо всі маги трошки повиздихували, замість єдинорогів потворні п'ятирогі конячки, а усі персонажі, або йобнулися головою, і більше не мають клепки в голові, або нікому не довіряють і тільки й дивляться як обікрасти інших. Саме в такому світі головному герою Гмику доводиться шукати шлях, щоб врятувати дружину з полону. Головний герой чудово пристосувався до цього світу, тому не очікуйте, що це буде лицар в білих обладунках, який ходить навколо, захищає честь придворних дам та б'ється з лихими підарасами. В нього є мета і заради цієї мети він готовий перейти багато меж, які здаються неприйнятними для хорошої людини. Особливо яскраво це відчувається у фіналі першого тому.

А от малюнок – це розчарування. Хоч у художника і є свій стиль, який чимось нагадує малюнок Карла Кершеля в «Ісолі», але сприймати його важко. І не тому, що там занадто багато деталей, чи кольори хуйово скомбіновані – проблема саме в малюнку. Він настільки абстрактний місцями, що важко розібрати якісь деталі в кадрі. Ти розумієш загальну картинку, а деталі більше схожі на хаос дрібних штрихів. Кольори дуже сильно нагадують стилістику фентезі 80-их і це, мабуть, єдине, що в малюнку не відштовхує. Контур з кольором у комбінації виглядають ніби «Силу Темного кристалу» схрестили з вищезгаданою «Ісолою».

В цілому мальопис цікавий сюжетно, але малюнок сильно на любителя. Якщо любите фентезі в коміксах, то спробувати однозначно варто, хоча б для того, щоб оцінити самому.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 5/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #фентезі

P.S. Зараз видавництво відкрило передзамовлення на другий том і для підписників #безцензури до кінця передзамовлення діє промокод на 5% знижки на обидва томи: UNCENSORED_CODA.

Придбати можна тут: https://bit.ly/3latbQE Відкрити / Коментувати