#безцензури

2021-08-23 16:08:43 Який же кайф. Пройшло шість років, а це все ще, мабуть, найкращий альбом української важкої музики.
#ррцз #безцензури


Відкрити / Коментувати

2021-08-20 17:41:38 ​​«2061: Третя Одіссея» – довгоочікуване продовження квадрології одіссей Артура Кларка.

Як і у попередній частині, автор зробив не зовсім пряме продовження, а щось типу «за мотивами». Деякі сюжетні нюанси можуть відрізнятися від того, що було раніше, але якщо дивитися глобально, то персонажі ті ж, а сюжет бере з попередніх частин лише загальні моменти. Гейвуд Флойд постарів і живе собі в пансіонаті на орбіті Землі. Але там нудно, тому пенсіонер при першій же можливості уйобує звідти, щоб далі досліджувати рубежі сонячної системи.

Найбільш неочікуваним та найбільш розчаровуючим у цій книзі для мене стало те, що тут немає одного цілісного сюжету. Це роад муві у космосі – люди собі летять і з ними трапляються пригоди. Це дещо спрощена подача, але в цілому саме так і є. Тому коли я читав про все те, що відбувалося, я постійно очікував якогось продовження, але його не отримував. І це повна срака. Персонажі ніби відкривають щось цікаве та масштабне, але це все навіть не намагаються якось пояснити читачу і просто відправляють їх далі по Сонячній системі.

Тож загалом добре, що продовження вийшло українською, але якесь воно... ніяке.

Оцінка: 5/10

#ррцз #безцензури #книги #книгорецензія #фантастика #артуркларк

Огляди на попередні частини:
«2001: Космічна Одіссея»: https://bit.ly/3y3mZhL
«2010: Друга Одіссея»: https://bit.ly/381bm0g

Придбати можна тут: https://bit.ly/3j4Seow Відкрити / Коментувати

2021-08-20 13:08:40 А от в кого нормально виходить, то це в Halestorm. Хоч мене не дуже впер сам трек, але це ж йобаний драйв!


Відкрити / Коментувати

2021-08-20 13:05:06 Forever Still хуярнули кліп на одну з найнудніших пісень останнього альбому. Вийшло якось настільки ж нудно і хуйово, як і сам трек.

Відкрити / Коментувати

2021-08-19 17:41:18 ​​«Місячний лицар. Із мертвих» видавництва MAL'OPUS виявився дуже приємною несподіванкою від Marvel . Коли я брався його читати, то зовсім не очікував побачити саме такий формат оповіді.

Спочатку може здатися, що це похмура та брутальна історія, але потім розумієш, що ось так, нахуй, мав би виглядати Дедпул у коміксах. Місячний лицар нагло лізе на територію балакучого найманця й жорстоко їбе його в сраку. Сюжет тут не тримається однієї лінії – це окремі історії, пов'язані лише головним персонажем. Але кожна з історій одночасно драйвова та смішна. Екшен на рівні, а деякі сцени, хоч і явно злизані з кінематографу, але обіграні дуже грамотно. Таке собі вдале запозичення. Лише під кінець намальовується якийсь загальний сюжет, тому з нетерпінням хочу прочитати продовження.

Малюнок доволі простенький, на перший погляд. Але якщо уважно читати, то стає зрозуміло, що художник вдало використовує усі засоби. Тут буквально немає нічого зайвого. І хоча від цього дещо постраждала деталізація, але усе інше настільки пиздате, що з головою компенсує цей невеличкий недолік.

Рекомендую всім. Одна з кращих речей Марвел, які я читав.

Сюжет: 9/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #marvel #супергероїка #місячнийлицар

Придбати можна тут: https://bit.ly/2UvuIay Відкрити / Коментувати

2021-08-13 19:48:16 Дійшли руки перенести рецензії за останні кілька місяців у Goodreads. Додавайтесь у друзі, якщо є бажання. Хто не додасться – пиздити не буду) Чесно)
https://www.goodreads.com/uncensoredreview Відкрити / Коментувати

2021-08-12 17:37:36 ​​В пошуках того, що ж можна глянути фантастичного, надибав серіал «Ласун» (Sweet Toth, 2021), який є екранізацією однойменного коміксу (українською поки нема, але буде).

Історія оповідає нам про пандемію, яка майже викосила нахуй все людство. Дивним чином в той самий час жінки почали народжувати гібридів – дітей, які мали не лише людські органи, а й частини різноманітних тварин. Дивним чином на них не діє вірус, що спричинив майже вимирання цивілізації. Батько втікає далеко в дику природу, щоб врятувати своє дитя, яке народилося одним з таких гібридів. Тікає, бо за такими дітьми почали полювання в надії зрозуміти, чому на них не діє вірус. Довгий час вони живуть в глушині, малий собі росте, але зрозуміло, що рано чи пізно станеться якась хуйня й малому доведеться вилізти з їхньої барлоги та пиздячити досліджувати світ, бо не може ж глядач втикати як персонажі просто живуть на одному місці та ніхуя не відбувається.

Сюжет не такий, щоб прям охуївати, але достатньо цікавий, щоб не послати все нахуй після пари серій. Хоча треба бути готовим, що через купу дитячих персонажів все буде виглядати дещо по-дитячому. Загалом це не проблема, але я очікував дещо серйознішої оповіді. Сюжетні повороти дещо передбачувані, але не критично.

От найбільше з чим срака – персонажі. Вони такі однобокі, шаблонні та нудні, що навіть не знаєш за ким спостерігати цікаво. Мабуть, сім'я лікаря – найадекватніша та найрізнобічніша сюжетна лінія у серіалі.

Після першого сезону його закрили, тому продовження не буде. Я хз як до цього ставитися. Сильного розчарування точно немає.

Оцінка: 5/10

#ррцз #безцензури #серіал #серіалорецензія #фантастика #постапокаліпсис Відкрити / Коментувати

2021-08-11 13:12:25 ​​«Бетмен. Прокляття Білого лицаря» – це пряме продовження «Бетмен. Білий лицар» Шона Мерфі, тому важко очікувати чогось інакшого стилістично від того ж автора у тій же серії. І це дуже добре, бо той світ, який створив Мерфі від початку вийшов дуже цікавим завдяки радикальним змінам деяких персонажів та максимальним наближенням до реальності.

Джокер втікає з Аркема (який сюрприз!) і намагається натравити давнього ворога сім'ї Вейнів на Бетмена. Той натомість намагається заручитися підтримкою Гарлі Квінн, щоб повернути Джека Нап'єра. І все це крутиться навколо давньої історії, яка залишила по собі купу скелетів у шафі й прямо стосується ім'я Вейнів. Брюсу доведеться розколупати минуле, як гімно палкою, та дізнатися про своїх нащадків багато цікавого, щоб зламати хитромудрий план його одвічного противника – Джокера. Сюжет нічим незвичним не виділяється – це доволі класична супергеройська історія, яка є досить пиздатою. Читати цікаво, пройобів мало, якщо приймати правила гри автора. Окремо читати теж можна, але тоді втратиться великий пласт історії, який потрібен для розуміння всіх нюансів.

Щодо малюнку – він не змінився з першої частини. Гарно деталізований, але стиль мені не сильно подобається. Гострі та ламані кути тут на кожному повороті й це все відчувається, ніби тебе пиляють пилкою, поки ти читаєш комікс. Це вирізняє його з-поміж інших, але від цього приємніше не стає.

Загалом історія вийшла класною, тому попри малюнок читати її однозначно варто.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 6/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #бетмен #dc Рідна мова

Придбати можна тут: https://bit.ly/3CArvrr

Огляд попередньої частини: https://bit.ly/3s68mbY Відкрити / Коментувати

2021-08-09 13:48:46 ​​Ну що ж. Ми маємо чергове підтвердження того, що Warner Bros. Pictures були добвойобами. Вийшов «Загін самогубців: Місія навиліт» (The Suicide Squad, 2021) Джеймса Ґана і він вийшов справді пиздатим.

Але перш ніж сцяти від цієї стрічки кип'ятком, хочу зауважити, що пиздатий він лише у своєму жанрі. Це охуєннійша треш-комедія з купою чорного гумору, відірваних кінцівок і... тут я хотів би сказати «матюків», але їх не було. Є невеличка підозра, що причина цього полягає в тому, що у нас локалізатори – сцикуни (але це не точно). А от що точно, то це те, що вони досі їбуться в двері та перекладають Гарлі Квін через букву «х», хоча за правилами має бути «г» та в усіх перекладених коміксах DC вона у нас Гарлін.

Але щось я відійшов від теми. Якщо хтось очікує побачити високохудожнє кіно, то мушу вас розчарувати – ви були послані нахуй. Режисер навмисно робить все, щоб фільм був якнайдалі не лише від вищезгаданої «високохудожки», але й від супергеройських фільмів в принципі. Більшість персонажів якщо й мають якісь здібності, то вони або абсолютно безтолкові, або використовуються лише в крайніх випадках.

Окремо хочеться виділити те, як Ґанн вписав у кадр назви розділів фільму. Кожна назва виконана в певному стилі та явно посилається на щось. Наприклад, назва розділу «Йотунгейм» складена ніби руни з навколишніх об'єктів, прямо як у грі «Геллблейд», коли тобі доводиться робити схожі речі, щоб пройти головоломки деякі. А напис розділу, де команда має битися з головним «босом» прямо відсилає до аркадних ігор хуйзна яких часів, коли ти доходив до боса і тобі показувало, що зараз твій персонаж буде пиздитися з таким-то хуєм. Я певен, що й інші назви розділів на щось посилаються, але я не вловив усі.

Найголовніша річ, чим цей фільм кращий за свого попередника 2016 року – тут нормально розкриті персонажі. Для кожного показана нормальна передісторія, в когось довша, в когось коротша, але в усіх – нормальна. Настільки нормальна, що зрозуміло мотивацію кожного з них. І це пиздато.

Ну і найголовніше для таких фільмів – екшн. Він є, він жорсткий та ефектний. Вигуку «вау!» не заслуговує, але плюватися від нього не хочеться зовсім.

Це вийшов прекрасний атракціон, якому вдалося протримати мою увагу від початку та до кінця й при цьому принести купу задоволення. Рекомендую всім, хто не цурається чорнухи.

Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #кіно #кінорецензія #супергероїка #dc Відкрити / Коментувати

2021-08-04 17:32:21 ​​«Війна завтрішнього дня» продовжує шалений темп Netflix з випуску фільмів щотижня. Я не міг її оминути, бо фантастика зараз не так часто виходить.

Стрічка оповідає про (як не дивно) війну майбутнього. Але там така срака, що людям трохи ніхуйово не вистачає живої сили. Тому вони взяли машину часу і пішли собі вербувати м'ясо в минулому. Ну і так стається, що головний герой потрапляє прямо в лави новобранців. Але саме на його групі обладнання дає збій і вони приземляються не на безпечній і теплій базі, а в небі під час грози. Добре, що внизу є басейн на даху будинку, тому частині вдається вижити. Ну і далі ця група йде пиздячити блядських монстрів.

Більшість персонажів фільму вийшли ніякими. Кількох з них ніби намагалися розкрити, але ніхуя не вдалося нормально. Тому коли вони мруть, чи їх скручує срачка, глядачу абсолютно похуй. Весь акцент зміщений на головного персонажа, якого грає Кріс Пратт. Пацан особливо не старається, бо а нахуя? Він і так в центрі кадру, увагу глядача заробляти вже не треба. Він просто бігає туди-сюди як м'ячик і робить свою справу.

Сюжет кидає від дуже пиздатого, до дуже гімняного. Загальна ідея вийшла цікавою та непоганою, як і деякі сюжетні повороти. Але діалоги всраті дуже сильно, а деякі рішення викликають сміх. Окремо варто згадати сцену, де чуваки, щоб дізнатися звідки на зубі монстра попіл з китайського вулкану йдуть питати у... школяра. Чувак, звісно любить і шарить в цій темі, але я слабо собі уявляю як малий пиздюк міг би їм допомогти в реалі.

А от що в цьому фільмі пиздатого – це спецефекти. Вони не прям вау-вау, але набагато кращі, ніж у нещодавній «Чорній вдові». Особливо пиздато зроблені монстри – дуже тішить, що автори не стали їх ховати й майже відразу показали в усій красі.

У підсумку вийшов дуже нерівномірний фільм. Місцями цікаво і круто, а місцями повна пизда. На разовий перегляд піде, але не більше.

Оцінка: 5

#ррцз #безцензури #кіно #кінорецензія #фантастика #кріспратт Відкрити / Коментувати