Одна з найважливіших функцій управлінця — робота з конфігураці | Управлінська читанка

Одна з найважливіших функцій управлінця — робота з конфігурацією системи. Фактично, головне, що ми маємо робити щодня, це працювати з елементами системи (видаляти та додавати їх, змінювати їх положення відносно одне одного) та їх зв’язками (щось має бути ближчим, а щось треба розвести якнайдалі), її межами (зменшувати або збільшувати, розтягувати на сусідні системи, перемішувати їх) та зворотнім зв’язком.

Це як складати та перекладати «пазли», які постійно норовлять змінитися за розміром, малюнком або формою, чи загубитися. Наприклад, ви вже маєте працюючий бізнес та молоду команду. Виявляється, що на етапі зростання вам вже потрібні не універсали, а професійні фахівці у окремих галузях. Дообре, ви починаєте пошуки, команда розширюється. Маркетинг наганяє клієнтів, продажі працюють з ними. Але виявляється, що трафік був не дуже якісним (наприклад, невірно сформовано портрет клієнта), тому конверсія нижча за рохрахункову. Коштів бракує на операційні потреби, тому їх ви починаєте скорочувати видатки. Втрачаєте когось з команди, але навчаєтесь будувати ефективний ланцюжок продажів. Фух, наче все добре, але дізнаєтесь на конференції успішного успіху, що партнерськка модель продажів працює краще, тому вирішуєте побудувати свою. Доообре, але з її побудовою ламається існуюча воронка продажів, а спіробітники відповідного відділу взагалі не приймають нову модель. Наче вирівнялися, але прилітає податкова перевірка, а паралельно «зірка» з відділу маркетингу починає проявляти свою токсичність та паплюжить відносини у команді. Приймаєте правильні рішення, виправляєте ситуацію, але так без кінця…

Чи можна зробити так, щоб раз і назавжди скласти ці пазли? Ні, це динамічний процес, який буде триватиме доки існує система. Головне — бачити у ній саме систему, тобто використовувати системне мислення. До речі, це буде темою наступного допису.