​ВИМАГАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ як кваліфікуюча ознака зловжи | АНТиКОР🔺судова практика

​ВИМАГАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ
як кваліфікуюча ознака зловживання впливом /ст.369-2 КК/

— Если хотите, вы можете уйти.
— Тогда я, пожалуй, пойду.
— Но учтите — у нас длинные руки!
— Тогда я, пожалуй, останусь... /Илья Ильф, Евгений Петров, "Двенадцать стульев"

АП ВАКС надала визначення "вимаганню неправомірної вигоди" як кваліфікуючої ознаки зловживання впливом. В іншій справі, крім цього, виключила кваліфікуючу ознаку вимагання та перекваліфікувала дії обвинуваченого з ч.3 на ч.2 ст.369-2 КК, зменшивши покарання (cправа про зловживання впливом депутатом Київської обласної ради на слідчого, прокурора та суддю з метою повернення вилученого та арештованого автомобіля).

У КК відсутнє визначення вимагання неправомірної вигоди як кваліфікуючої ознаки зловживання впливом. Із урахуванням положень ч.1 ст.189 та п.5 примітки до ст.354 КК під зазначеним вимаганням слід розуміти вимогу щодо надання такої вигоди з погрозою здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, результатом якого буде вчинення або невчинення дії з використанням її становища, яка може порушити права чи законні інтереси особи, яка надає неправомірну вигоду, її близьких родичів чи юридичних осіб, власником чи представником яких вона є, або умисне створення умов за допомогою зазначеного впливу, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігти чи припинити порушення прав чи законних інтересів зазначених осіб.
Ухвала АП ВАКС від 27.11.2019 (справа № 991/1463/19)

Правильно встановивши фактичні обставини тимчасового вилучення працівниками поліції в рамках КП автомобіля та його подальший арешт, суд першої інстанції не дав їм правову оцінку, а саме, чи містили вилучення та арешт авто ознаки порушення прав та законних інтересів володільця майна Y.
Між тим, відповідно до ст.ст.170-174 КПК повернення вилученого та арештованого майна у КП на стадії досудового розслідування здійснюється власником шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або подання клопотання про зняття арешту.
Суд не встановив та не навів у вироку жодних ознак того, що працівники поліції протиправно вилучили, а слідчий суддя без достатніх підстав арештував вилучений авто і цим були порушені права та законні інтереси власника (володільця) майна.
На час одержання обвинуваченим неправомірної вигоди не змінилися обставини КП, у рамках якого було арештовано авто і які давали достатні підстави для зняття арешту з нього. Суд такого теж не встановив та у вироку не навів. Навпаки, суд встановив, що Y через місяць після вилучення авто першим звернувся по допомогу у його поверненні до обвинуваченого Х . При цьому, він не звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, клопотанням про зняття арешту з авто, клопотанням до органу досудового розслідування про передачу йому авто на зберігання. Тобто Y на час звернення до Х і до передачі останньому коштів не мав достатніх правових підстав для повернення авто, намагався повернути його не у передбачений КПК спосіб. Та обставина, що в подальшому йому було повернуто автомобіль, а КП закрито за закінченням строків розслідування, висновку колегії суддів не спростовує.
Оскільки вилучення та арешт автомобіля Y не містить ознак протиправності таких дій, пропозиція Х про надання йому коштів за вплив на посадових осіб держави щодо повернення авто володільцю не може кваліфікуватися як вимагання.
Ухвала АП ВАКС від 14.01.2021 (справа № 991/492/19)

#ВАКС #АПВАКС #судовапрактика #369-2КК #вимагання