АКТИВНІСТЬ ПРОКУРОРА НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ СЛІДСТВА: ЧИ СПРИЧИН | АНТиКОР🔺судова практика

АКТИВНІСТЬ ПРОКУРОРА НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ СЛІДСТВА: ЧИ СПРИЧИНЯЄ ЦЕ НЕДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ?
/про самостійне проведення прокурором досудового розслідування до моменту визначення ним органу досудового розслідування в порядку ч.7 ст.214 КПК/
Надо просто делать всё, на что ты способен, а не гадать, как сложатся обстоятельства /
Макс Фрай. Болтливый мертвец

Трапляються випадки, коли прокурор вносить відомості в ЄРДР та одразу після цього (протягом декількох днів) самостійно допитує заявника, проводить огляд його телефонів, приймає рішення про контроль за вчинення злочину, отримує у слідчого судді дозволи на проведення інших НСРД та навіть доручає оперативному підрозділу їх реалізацію. Лише після цього прокурор визначає орган досудового розслідування та фактично передає зібрані ним матеріали в порядку ч.7 ст.214 КПК.
На думку сторони захисту такі дії прокурор вчиняє поза межами своїх процесуальних повноважень, що є окремою підставою для визнання доказів недопустимими.
АП ВАКС не погодилась з такими твердженнями захисту, зазначивши наступне.

Закон допускає процесуальну активність прокурора у кримінальному провадженні в частині самостійного проведення слідчих дій, а в окремих випадках визначає його як суб`єкта з виключними процесуальними повноваженнями щодо вчинення окремих процесуальних дій чи прийняття певних процесуальних рішень. Процесуальна активність прокурора повинна визнаватись неправомірною лише у разі, коли комплекс слідчих дій, проведений прокурором, настільки значний за обсягом, що це нівелює таку конституційну функцію прокуратури як нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (досудове розслідування проведене прокурором призвело до фактичної відсутності нагляду, як необхідного правового механізму контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування) та не викликана необхідністю, яку можна розумним чином пояснити.
З матеріалів провадження вбачається, що: (1) 18.03.2019 прокурор вніс відомості до ЄРДР та лише 26.03.2019 направив наявні у нього матеріали провадження до НАБУ; (2) протягом 18-20.03.2019 прокурор самостійно: допитав заявника, оглянув веб-сайти та роздрукував документи про обрання обвинуваченого суддею, заступник Генерального прокурора - керівник САП склав клопотання про дозвіл на проведення НСРД стосовно обвинуваченого, який обіймав посаду судді, та прийняв постанову про проведення контролю за вчиненням злочину; прокурор надав доручення оперативному підрозділу щодо виконання ухвал та постанови прокурора про проведення НСРД.
Зазначені дії, проведені прокурором, були необхідними та невідкладними процесуальними заходами з огляду на такі обставини кримінального провадження: (1) факти надходження до прокурора матеріалів УСБУ в Одеській області та особистого звернення до нього заявника із заявою про злочин; (2) стислі строки між початком досудового розслідування (18.03.2019) та ймовірною наступною зустріччю заявника з обвинуваченим щодо передання неправомірної вигоди (20.03.2019); (3) специфіку викриття корупційних злочинів, що обумовлює необхідність проведення синхронізованого комплексу НСРД, дозвіл на проведення яких мав надавати суд; (4) ініціювання перед судом питання щодо надання дозволу на проведення НСРД стосовно судді та прийняття постанови про проведення контролю за вчиненням злочину належить до виключної компетенції, зокрема, заступника Генерального прокурора.