Для Суду є аксіомою, що правові норми завжди мають мету, для | АНТиКОР🔺судова практика
Для Суду є аксіомою, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.
Метою норми п.1 ч.1 ст.303 КПК є забезпечення судом початку досудового розслідування за кожною подією ймовірного вчинення злочину, про яку особа (потерпілий чи заявник) повідомила уповноваженого суб`єкта, але останній допустив бездіяльність щодо початку досудового розслідування за цими обставинами. Зазначена мета є досягнутою, зокрема, в разі постановлення за скаргою особи ухвали про зобов`язання уповноваженого суб`єкта внести до ЄРДР відомості про злочин за заявою особи.
КПК не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про один й той самий злочин у зв`язку чим в разі самостійного припинення уповноваженою особою бездіяльності, яка оскаржується, провадження за скаргою підлягає закриттю (абз.2 ч.2 ст.305 КПК).
Водночас КПК не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про один й той самий злочин, яка [бездіяльність] вже була предметом судового контролю, за наслідками чого суд неодноразово виносив рішення про зобов`язання уповноваженого суб`єкта розпочати досудове розслідування та ці судові рішення були виконані таким суб`єктом.
У зв`язку з чим суд вирішує цю ситуацію, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з яких слідує, що реалізація особою права на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність щодо внесення відомостей до ЄРДР має здійснюватися в межах та в порядку, передбачених КПК, відповідно до мети норми п.1 ч.1 ст.303 КПК.
Багаторазове подання до слідчого судді скарг особою, права якої вже захищені судом, може свідчити про зловживання нею правом на подання скарги, що має наслідком залишення скарги без розгляду.
Дійсною метою поданої скарги є зміна в неналежний процесуальний спосіб органу досудового розслідування зі слідчого відділу поліції на НАБУ та фактичне судове оскарження рішення прокурора САП [про визначення підслідності у вказаних провадженнях за відділом поліції], яке оскарженню в такий спосіб не підлягає.
Ухвала АП ВАКС від 21.10.2021(справа № 991/6670/21)
Ухвала АП ВАКС від 11.01.2022(справа № 991/8461/21)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 26.11.2021 (справа №991/7958/21)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 10.12.2021(справа № 991/8034/21)
Про сутяжництво з боку заявника ОСОБА_1 свідчить його систематичне, за короткий інтервал часу, багаторазове ініціювання судових проваджень за аналогічними скаргами та участь у цих судових провадженнях. Він використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження в НАБУ/САП за тими ж самими фактами, тому його скарга підлягає залишенню без розгляду.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 17.12.2021 (справа №991/8505/21)
Повторне внесення відомостей до ЄРДР, які надійшли з різних джерел, але виходячи з одних і тих же підстав не є належним способом захисту, оскільки така заява у відповідності до Положення про ЄРДРреєструється як дублікат, окремо кримінальне провадження не обліковується та відповідно не розслідується.
Ухвала АП ВАКС від 24.12.2021 (справа №991/8505/21)
Аналогічна позиція наведена в інших ухвалах:
Ухвала АП ВАКС від 03.02.2022 (справа №991/8481/21)
Ухвала АП ВАКС від 14.01.2022 (справа №991/8462/21)
#ВАКС #АПВАКС #НАБУ #САП #захисник #адвокат #прокурор #зловживанняправом
