НЕ ПРОЙШОВ КВАЛІФІКАЦІЮ… визначення змісту та обсягу відомосте | АНТиКОР🔺судова практика

НЕ ПРОЙШОВ КВАЛІФІКАЦІЮ…
визначення змісту та обсягу відомостей в частині зазначення попередньої кваліфікації та конкретних осіб при внесенні відомостей до ЄРДР

Типова ситуація: заявник звернувся із повідомленням про злочин, в якому зазначив його суть, самостійно визначив низку статей КК України, назвав усіх причетних, підозрюваних (чи майже всіх) по ПІБ. Фактично вже півсправи зроблено, збирайте докази та притягуйте винних до відповідальності.
Відомості внесено до ЄРДР, але у витягу зазначено не всі належні, на думку заявника, статті КК, за якими він кваліфікував вчинене. Та ще й злочин нібито вчинено невідомою особою. Вказана бездіяльність оскаржується до суду.
Тож питання, хто має визначати попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення: заявник, реєстратор (слідчий, прокурор) чи слідчий суддя? Чи можна змусити нести відомості за бажаною кваліфікацією та й щодо конкретних осіб?
Проблема досить важлива, оскільки маніпуляції з попередньою кваліфікацію як з боку заявника, так і з боку реєстратора ЄРДР можуть впливати на підслідність, а також на підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Наводимо деякі правові позиції ВАКС з цього приводу.

Кримінально-правова кваліфікація є визначальним питанням здійснення кримінального провадження, одним з основних етапів (стадій) застосування кримінально-правової норми, саме тому кваліфікація є базовим поняттям на всіх етапах кримінального провадження. Правова кваліфікація - це правова оцінка, визначення якості та характеристика певного юридичного факту (події, випадку, поведінки), пошук, вибір і застосування до нього відповідної правової норми певної галузі права (законодавства). Слід зазначити, що п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який на різних етапах кримінального провадження має певні особливості та специфіку, при цьому суб`єкти кваліфікації йдуть від «незнання до повного знання». Правова кваліфікація кримінального правопорушення може змінюватися під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Так, при відкритті кримінального провадження доволі наявний лише мінімальний обсяг відомостей про вчинене діяння. У ході досудового розслідування кількість та обсяг (якість) фактів збільшуються, і на момент завершення розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

Особа, що вчинила кримінальне правопорушення, встановлюється після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування. Так, відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Згідно з п.2 ч. 1 ст. 91 КПК України винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тому незазначення на початку досудового розслідуванні конкретних прізвищ осіб, щодо яких стверджує заявник, є абсолютно логічним і законодавчо обґрунтованим.