Творче об'єднання ім. Василя Симоненка

#музей

Пейзаж,  1952 - 1966

Автор: Володимир Ерліх

Володимир Ісаакович Ерліх – представник напрямку, що отримав назву соціалістичний реалізм.

Народився художник 23 вересня 1924 року в селі Новопавлівка Врадіївського району Одеської області у сім’ї робітника. У 1932 році разом із батьками переїхав до м. Запоріжжя.

Здібності до малювання проявилися у Володимира рано, але його заняттям образотворчим мистецтвом завадила Друга світова війна. Сім’я виїхала в евакуацію до міста Омськ, там юнак працював на заводі слюсарем. Після закінчення війни повернувся до рідного міста та вступив до Дніпропетровського художнього училища, де його вчителями за фахом були знані майстри М.С. Погребняк і М.М. Панін, які виховали велику плеяду чудових майстрів українського образотворчого мистецтва.

У спадщині художника представлені твори різноманітних живописних жанрів: натюрморти, пейзажі, тематичні та жанрові картини, акварелі, малюнки тушшю, олівцем, сангіною. Але найбільше він відомий своїм шанувальникам як художник-портретист. За своє життя митець створив сотні портретів, здебільшого трудівників. Чудові відкриті обличчя людей, які люблять свою роботу та професійно виконують її. «Мотальниця», «Штукатур», «Дівчата з дев’ятої домни», «В’язальниця», «Будівельниця». Картини експонувалися на таких виставках як «Люди праці», «Людина і труд».

Разом з іншими художниками Дніпропетровська В. Ерліх брав участь у художньому проекті, присвяченому будівництву дев’ятої домни. Художники їздили на промисловий об’єкт і замальовували, як змінюється місцева природа, виникає урбаністичний ландшафт, людей, які працювали на будівництві.

Джерело:
https://l-art.kiev.ua/
https://www.dnipro.libr.dp.ua/

#календар

9 березня – День народження українського поета та художника Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861)

Фото: Ілюстрації до поеми Тараса Шевченка "Гайдамаки"

Автор: Опанас Сластіон

Ілюстрації до поеми Тараса Шевченка "Гайдамаки"

Автор: Опанас Сластіон

Джерело: Видавництво “Українська Накладня”

#календар

7 березня 1932 року народився український режисер, художник-мультиплікатор який подарував нам серію мультфільмів "Як козаки..." Володимир Дахно.

У 1960 році Володимир Дахно дебютував як мультиплікатор фільмом «Пригоди Перця», який став першим анімаційним фільмом творчого об'єднання під керівництвом І. Б. Гурвич. У повній мірі талант Володимира Дахна розкрився в 1967 році з виходом першої серії мультфільму «Як козаки …», при створенні якого він виступив у ролі режисера і сценариста. Мультсеріал відразу отримав величезну популярність, а харизматичні герої стали народними улюбленцями. Герої мультфільмів «Як козаки …» є найвпізнаванішими персонажами в українській мультиплікації, своєрідним національним символом. Всього Володимир Дахно створив дев'ять короткометражних мультфільмів про запорізьких козаків. У 1991 році, за участю цих героїв, був випущений перший повнометражний український анімаційний фільм «Енеїда», створений Володимиром Дахном за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського.

Головні персонажі пригодницької серії наділені різними характерами, зрозумілими без слів, це друзі — Око, Грай і Тур. Всі вони кмітливі й войовничі, а їхні командні властивості мають певні особливості: козак Око першим помічає загрозу чи зміну ситуації, Грай розігрує стратегію, як її подолати, а Тур докладає чималих зусиль, щоб переможно завершити розпочате. Авторське право на створення цих персонажів, вигляд яких вдосконалювався роками, з 1967 до 1995 року, належить двом авторам: режисеру-мультиплікатору Володимиру Дахну та художнику Едуарду Кіричу. Як згадує Е. Кірич: «Дахно намалював для мене довгу паличку і сказав, що це козак Грай, чимале коло — силач Тур, маленьке — верткий Око. Я ж, як художник-аніматор, зробив з його ідеї персонажів. Що значить „зробив“? Створив їм обличчя, наростив тіла. Зробив такими, якими їх сьогодні знають всі.» Хоча режисер і сам добре малював, показуючи свої ідеї більш ніж схематично, він цінував творчу допомогу своїх колег, розуміючи, що кіно — це колективна праця.

#музей

Альбом "НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення"

У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб – ніби простий, але досі загадковий. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі.

Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок. А про Тризуб загалом – понад половину цієї книжки.

Джерело: Видавництво Родовід, 2018.

Книга: https://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/nash-gerb-ukrayinski-symvoly-vid-knyazhyh-chasiv-do-sogodennya-albom/