Василь Стус

2020-11-17 16:01:01 17 листопада 1989 р. на цвинтарі селища Борисово Пєрмської області відбувалася ексгумація тіл Василя Стуса та Олекси Тихого.

Кожен займався своєю справою: Володимир Шовкошитний долав неймовірні перешкоди, аби бодай уночі довести цинкові труни до цвинтаря, водій Сідоров долав кілометри розбитих доріг на машині з трьома пробитими колесами, учасники експедиції самотужки розкопували могили і проводили ексгумацію, а міліціонери обіцяли посадити всіх за "осквєрнєніє могіл".
Проте все вдалося.

Більше на нашому сайті: https://bit.ly/35BN5NM Відкрити / Коментувати

2020-11-16 21:31:58 16 листопада 1989 р. о третій годині ночі учасники експедиції з перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого приземлилися в аеропорту Пєрмі.

Звідти електричкою переїхали до міста Чусового, звідки наступного дня мали виїхати до селища Борісово, щоб здійснити ексгумацію.
Надвечір почалися перші сюрпризи. У режисера фільму "Просвітлої дороги свічка чорна" Станіслава Чернілевського вкрали всі гроші, замість трьох цинкових трун були виготовлені лише дві, а майстер з травмою черепа потрапив до лікарні...

Більше на нашому сайті: https://bit.ly/35BN5NM Відкрити / Коментувати

2020-11-15 15:36:30 "... Вибачай, дорогий мій, що на день Твого народження я не зможу нічого подарувати Тобі, не зможу Тебе побачити. Така вже доля в нас, а що вдієш?
Напиши мені, як Ти закінчуєш першу чверть. Сподіваюся, що четвірок у Тебе буде не так багато. Пиши, які книги Ти читаєш, чи водив Тебе хто-небудь на стадіон, щоб Ти побачив справжніх футболістів; пиши, як Твоє здоров’я, чи ходиш по гриби (зараз іще тепло, і опеньки, певне, ще вистромлюються з-під землі). А щодо моєї помилки, то можна писати й Біг, а не Бог. Але Біг вживається рідше.
Вибачай, що пишу некаліграфічно. Тут немає стола, отож я пишу, підклавши під аркуш книгу — просто на колінах.
Вітаю Тебе ще й як уболівальника за команду Блохіна — вона досягла виняткових успіхів.
Рости здоровий, синку!
Із найкращими зиченнями твій тато.

У суботу, 15 листопада, я буду цілісінький день думати про Тебе. Ану — Ти відчуєш чи ні?
Бувай, любий мій!"

(Із листа до сина від 27.10.1975)

Більше цікавих статей на нашому сайті:
https://stus.center Відкрити / Коментувати

2020-11-04 12:58:39 Наприкінці листопада 1970 р. за нез’ясованих і загадкових обставин не стало Алли Горської. Пізнім вечором 28 листопада 1970-го її понівечене тіло знайшла в погребі тестевого дому в Фастові Надія Світлична...
Зчорнілий, немов натягнутий нерв, Василь прийшов на цвинтар. До могили він ніс портрет Алли Горської.
Так гірко, так несправедливо, так нестерпно було відчувати втрату близької людини.
Василь майже не слухав промовців, а коли з’явилася можливість сказати слово, почав:
Сьогодні — ти. А завтра — я,
і пустить нас Господь до пекла,
де нам на вічний біль — утекла,
в смерть перелякана земля.
І тільки горстка нас. Щопта
для молитов і сподівання,
усім нам смерть судилась рання,
бо пізня суджена мета...

Дізнатися більше: https://bit.ly/360DGOJ Відкрити / Коментувати

2020-11-02 17:51:20 У 1976 р. в Мордовських таборах у Василя Стуса конфіскували рукопис "Палімпсестів" з мотивацією "на провєрку". За якийся час поету повідомили, що рукопис спалено.
Цей факт став останньою крапкою, після якої поет вперше публічно зрікся радянського громадянства:
"мои произведения — поэта, критика, переводчика, прозаика — были поставлены вне закона, а мой 15-летний труд был конфискован и, может быть, в значительной мере уже уничтожен...
...оставаться подданым СССР больше не считаю для себя возможным, а потому прошу выдворить меня за пределы страны, в которой мои человеческие права попираются столь бесцеремонным образом"

Показати більше: https://bit.ly/34QsN2J Відкрити / Коментувати

2020-10-17 19:38:23 Ми формуємо світ і себе у ньому кожного дня. Наші плачі і болі, нарікання ачи вагання - не мають значення. Важливі лише вчинки.
Василь Стус про умови колимського заслання (1977-1979 рр.). Публікується вперше:
"Збираюся дати бій наклепникам і шовіністам, знаючи, що все це може закінчитися другим туром моїх одіссей. Проте положення зобов'язує. Тому я відкидаю фігуру звинуваченого, стою на позиції вічного оскаржувача, звинувача. Бо за мною - доля моїх друзів, доля мого народу, доля справедливості і добра..."

Більше на нашому сайті: https://stus.center/p/selishche-im-matrosova-5534 Відкрити / Коментувати

2020-10-17 19:37:48 Вбери-но білу сукню
на тіло на прогінне,
на виґронені перса
і лебідь живота.
Вбери-но гарну сукню
і усміхнись лукаво
і загучи хапливо,
як скрипка, з-за плеча.
Вбери ту славну сукню
і дай мені забути...

Більше на нашому сайті: https://stus.center/p/vberi-no-bilu-sukniu-5678 Відкрити / Коментувати

2020-10-17 19:36:58 І не розмерз. І не відтерпнув. Ні.
З мордовських хуг — та в холод нещадимий!
Тримай тепло під ребрами сухими —
на цій на чужаниці-чужині.
Сягни рукою — і не досягнеш
ні краю всерозлук, ні муки краю.
Та серця я, мій Господи, не маю
на свій талан. Це ж ти мене береш,
немов шматок невироблений глини,
і місиш, мнеш, і пальцями всіма
мене формуєш...

Більше на нашому сайті:
https://stus.center/p/i-ne-rozmerz-i-ne-vidtepnuv-ni-5565 Відкрити / Коментувати

2020-09-15 15:37:41 "Ближче познайомившись зі Стусом, я зрозумів, що він гордий і гоноровитий, як китайський імператор. Побалакати про поезію (не свою), про філософію, про тонкощі прози чи безстрашні сутички з ГБ (не свої) він не відмовиться. Але власні недуги, страждання — не тема для розмов...
...Стус не міг, точніше, не вмів, а ще точніше, не хотів могти й уміти хитрувати з ворогом, він протиставляв ГБ лише шалену до зухвальства сміливість і буквально нищівне презирство..."(Психологічний портрет В.Стуса від М.Хейфеца).

Більше на нашому сайті:
https://bit.ly/32v8C9d Відкрити / Коментувати

2020-09-10 16:04:18 ...Сталіно полишалося 16-річним Василем Стусом майже без вагань: усвідомлення власної інакшості й готовність до активного життя штовхали до столиці.
Після бруднуватого загального вагону пасажирського поїзда,
облізлої та просякнутої вугільним пилом станції Сталіно конструктивізм Київського
вокзалу був ніби обіцянкою нових і близьких звершень, до яких юнак так прагнув...

Ще більше на нашому сайті:
https://stus.center/p/kiyiv-1954-4841 Відкрити / Коментувати