Василь Симоненко

2022-02-24 23:46:13 Відкрити / Коментувати

2022-02-24 23:45:59 Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

Але не я… Я квизнути не стану,
Хоч як не буде боляче мені, —
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні, прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.

22.06.1955 Відкрити / Коментувати

2022-02-24 21:27:12

Відкрити / Коментувати

2022-02-24 21:14:46 Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

24.XII.1962 Відкрити / Коментувати

2022-02-23 19:30:10 Where are you now, tortures of my nation?
Where is your grandeur, where is your power?
Your black malevolence will not fall
Onto bright stars and quiet waters.

The nation grows, and proliferates, and acts
Without your whips and swords.
Its cruel and tender soul grows ancient
And young beneath the sun of eternity.

My nation is! My nation always will be!
No one will efface my nation!
All the werewolves and intruders will disapper,
Along with the hordes of conqueror-vagabonds!

You, bastards of the rabid torturers,
Don’t forget, you monsters, anywhere:
My nation is! Kozak blood is pulsing
And humming in its oxen veins!

December 24, 1962

Перекладач: Michael M. Naydan, edited A.Perminova
Оригінал: Де зараз ви, кати мого народу?..
Мова: англійська Відкрити / Коментувати

2022-02-22 12:33:19 Сьогодні помер друг і колега В.Симоненка - Іван Дзюба. Свого часу Василь написав вірш про нього:


Дзюба

Не варто сикать, мов колібрі,
У молодих почесна роль:
Тут смисл не тільки у верлібрі,
Для них Поезія — пароль!

19.11.1961

Іван Дзюба. Виступ на вечорі, присвяченому 30-літтю з дня народження Василя Симоненка, в Будинку літераторів 16 січня 1965 р.
https://vasylsymonenko.org/statti/ivan-dzyuba-vystup-na-vechori-prysvyachenomu-30-littyu-z-dnya-narodzhennya-vasylya-symonenka-v-budynku-literatoriv-16-sichnya-1965-r/

Більший за самого себе (Іван Дзюба)
https://vasylsymonenko.org/statti/bilshyj-za-samogo-sebe-ivan-dzyuba/ Відкрити / Коментувати

2022-02-21 14:18:48 Відкрити / Коментувати

2022-02-03 14:07:21 Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.

Бо коли, закохані в минуле,
Прокуняєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава ж та відмовиться від нас.

Спогади докучливі, як нежить,
Що тій славі принесуть нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе.

1963 Відкрити / Коментувати

2022-02-02 15:00:49 The wintry evening
Having lit a pipe
And scattering the stars
Like sparks
Puffed out tiny clouds
Like rings of smoke,
And, squeaking his boots,
Whispered to the frosts
To embroider the windows,
To dress the forests
In white rime
And make ready
His bed.

December 24, 1956

Перекладач: Michael M. Naydan, edited A.Perminova
Оригінал: Зимовий вечір…
Мова: англійська Відкрити / Коментувати

2022-02-02 14:58:10 Щодо віршів англійською. Як ви ставитеся до того, щоб в соцмережах публікувалися лише найбільш популярні, а решта суто на сайті? Чи публікувати всі? Відкрити / Коментувати