Гірка сльоза скотилася додолу, «Чому ти плачеш?» - запитав Гос | християнські вірші 🇺🇦

Гірка сльоза скотилася додолу,
«Чому ти плачеш?» - запитав Господь.
Я плачу, Господи, бо більше так не можу
Немає більше сили в мене йти.

Каміння госте ріже мої ноги,
І серце, зранене гріхом, болить.
Тут, на Землі лише одні тривоги
Я так не можу, я не хочу більше жить.

Ісусе, ну чому така болюча
Дісталась доля для мене?
Чому в житті одна тернинв лиш колюча?
А де ж поділось щастячко моє?

Невже не варта я трояндового цвіту?
Невже мій Господи не любиш ти мене?
Я знаю, ми невірні Твої діти
Та не залиш, прошу, молю Тебе.

І ніжний голос враз мені промовив:
Тебе, дитино я так сильно полюбив
Й довів усе це на Голгофі
Життя Свого не пожалів.

Ти кажеш, що каміння ранить ноги
Що важче до домівки тобі йти.
А я терпів найтяжчі болі
І страх й колючки, й навіть хрест терпів.

Заради тебе Я залишив небо,
А ти ще сумніваєшся в Мені.
Я знаю, сину, всі твої потреби
І бачу, що ти тонеш у грісі.

Прийди до Мене й Я тебе потішу
Я дам тобі усе, що ти шукав.
Не відвернись від мене, любий сину
Бо ж я тебе усе життя чекав.

Гірка сльоза скотилася додолу
Господь ридає за дітей своїх.
Чому вони забули Мою волю
Я їх більше усього полюбив.

Чому їхні серця закам‘яніли?
І охолола зовсім вже любов.
Чому вони Мене не зрозуміли?
І котиться сльоза гаряча знов.

Отож, відкиньте заздрість, злобу, лють
Забудьте всі образи і тривоги.
Нехай в душі троянди розцвітуть
Довірте нині своє серце Богу.
Таня Хомич

@virsh_online