Зажди, не йди, постій зі Мною… З тобою хочу говорить. Я висл | християнські вірші 🇺🇦

Зажди, не йди, постій зі Мною…
З тобою хочу говорить.
Я вислухаю все з любов’ю,
Усе, що душу так ятрить…

Я вірний Друг твій! Я почую!
Від зла тебе Я захищу,
В твоїм важкім щоденнім бою,
Я поруч…Я з тобою йду!

Я був так близько, біля тебе,
Втирав сльозу і рани омивав…
Та нарікання чув лише від тебе,
Піднявши руки в небо ти кричав:

«О Боже, де Ти, як мені так важко?
Невже не бачиш Ти моїх страждань…
Як помираю під ярмом я тяжким..
Вже вдосталь мені цих випробувань!»

Та як би знав ти, як тебе люблю Я…
Який ти цінний є в очах Моїх…!
Усі оці шляхи тебе гартують,
Щоб незалежно від обставин міг ти жить!

Я бачив біль твій, бачив твої сльози…
Ту боротьбу, що ти в душі ведеш..
Коли в безсиллі падав на дорозі,
Я сил давав…і знав, що ти пройдеш!

Я ніс тебе пробитими руками,
Це руки, що дали тобі життя!
Я простягаю їх поміж віками,
Я є твоє надійне укриття.

Ні шторм, ні грози тебе не зламають,
Якщо твоя основа є в Мені! @virsh_online