ЦІНУЙТЕ ЖИТТЯ... Що є наше життя? І чого воно варте в цім св | християнські вірші 🇺🇦

ЦІНУЙТЕ ЖИТТЯ...

Що є наше життя? І чого воно варте в цім світі?
Задавались питанням ви цим у тривожний цей час?
Коли чуєм новини, як гинуть дорослі і діти
Від ракет, що влучали в доми житлові, вже не раз...

Коли бачимо наслідки від землетрусу страшного...
Як карткові будинки - висо‌тки розпалися вмить...
В тих руїнах багато людей... їх життєва дорога
Обірвалась раптово... й не може ніхто щось змінить.

Що є наше життя? Часто думаю я, коли бачу
Ці жахливі трагедії, горе і розпач сердець.
Кожен день гинуть люди... Душа розривається й плаче...
Хто з них думав, що вже наближається всьому кінець?

На дорогах щоденно аварій страшних так багато!
Цілі сім'ї на смерть розбиваються, діти й батьки...
Будували всі плани на завтра, але помирати
Не збирався ніхто, бо ж такі молоді ще роки!

В нас війна йде... і гинуть на фронті постійно солдати...
Молоді ще, та куля ворожа нещадна до всіх...
І голосить над тілом бездушним дружина, чи мати,
Ну скажіть: хто б біді цій невтішній зарадити міг?

Скільки є на землі тяжкохворих людей, що щоденно
Борються із недугом, та битву, на жаль, програють...
Хто з них в мирі із Богом помер, той, по правді, блаженний,
А багато ж, не знаючи Бога, закінчують путь...

Десь упав вертоліт на дитячий садочок раптово.
Десь будинок згорів, а у ньому ж були малюки...
Чи малий, чи старий - смерть не дивиться... їй однако‌во...
Замахнеться косою й впадуть нерозпуклі квітки.

Що є наше життя? Це лиш мить перед вічністю, друже!
Воно може прийти до закінчення в будь який час!
Ти готовий зустрітися з Богом? Чи дбаєш про душу?
Поки ти ще живий - не проґав врятуватися шанс.

Серцем Бога шукай - і повір, що знайдеш неодмінно!
Примирися із Ним, поки тут на землі ще живеш!
Бо спливають хвилини земного буття непомітно
Й кожен відповідь дасть перед Богом за себе... й ти теж...

Бо життя, як та пара, що з'явиться лиш на хвилину,
Ну, а потім зникає... і сліду від неї нема.
Вчора був, а сьогодні раптово не стало людини,
Обірветься життєва струна й стане тиша німа.

Дорожіть своїм часом, який вам дарований Богом,
Своїх рідних цінуйте, поки ще живуть на землі...
Бо не за‌вжди так буде... І там за життєвим порогом
Буде каятись пізно за вчинки й слова свої злі.

Не повернеш нічого назад, тож подумай сьогодні,
Завтра, може, вже більш не прийде‌, перерветься життя.
Доручи свою долю і серце у руки Господні,
Бо лиш з Богом щасливе здобудеш собі майбуття. @virsh_online