Спокуси всі приходять не від Бога. Ніколи Він не спокушає злом | християнські вірші 🇺🇦

Спокуси всі приходять не від Бога.
Ніколи Він не спокушає злом.
Як неслухняні Божому ми слову,
У хитрощі спокус ми попадаєм знов.

Бог каже: " Не на добре це все буде"
Та хочеться так спробувати все ж...
І ось уже попались у спокусу.
І виходу із неї не знайдеш...

І в небо крик: " Наш Боже, поможи нам!"
І Бог приходить, як сама Любов.
І каже: "Руку дай же, не загинеш.
Та в тому буде для тебе урок"

Серце не любить і вуста нечисті,
І норовить злукавити язик...
О, як постійно пам'ятать потрібно,
Що Бог не залишає ні на мить.

Його все очі землю оглядають,
Тим більше бачить Він дітей Своїх.
Слова, що ми сказали, Він приймає -
Погані, а чи добрії, повір.

Написано - іще немає слова
На язику, а Бог вже знає все.
Тим більше всі слова, що ми промовили,
Почуті уже Богом на землі.

Також думки...як впоратися з ними?
Кружляє увесь день їх цілий рій...
А "стегна розуму свої підпережіть ви"-
Написано, а як прибути в тім?

Молись, слав Господа, читай постійно слово.
Люби Його і бійся засмутить.
І все оте заповнить весь твій розум.
Погане перестане в ньому жить.

Коли виходили з Єгипту люди,
Перед дорогою їм що Господь казав?
"Хай стегна підперезані вам будуть.
І будьте взуті, посох буде хай в руках.

Взутися в мир, і спершися на слово,
Між терен світу легше ти пройдеш.
Каміння не поранить взуті ноги.
Стомлену душу ти на слово обіпреш.

Як ми виходимо? Ось скоро північ буде.
І згубник прийде поражати світ.
Підперезавшись, з маслом - як п'ять мудрих?
Чи, безтурботно... й до Христа не лине крик...

Господь, пішли Ти силу, дай нам мудрість,
Бо наша сила тільки лиш в Тобі.
Коли старання бачить наші будеш,
Прийдеш на поміч, мудрість нам даси.

Та лиш боротись, звать Святого Духа.
Він даний в поміч, поруч Він завжди.
Господь нам дав Порадника і Друга.
Ти волю Йому дай, поможе Він.

А Бог завжди показує на вихід.
Йому підвласний кожний лабіринт.
Лиш прикладать потрібно нам зусилля,
А Бог спокуси дасть перемогти.

Л. Шпак @virsh_online