Любов, вона така є не простая - 'Любіть ви ближнього, як любит | християнські вірші 🇺🇦

Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"

Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?

Та якщо ми себе зовсім не любим,
Як можем тоді ближнього любить?
А ми тут на землі не просто люди,
Ми - діти Божі, у Його любові ми.

Не немічні, а сильні у Ісусі.
Обмиті у Його святій крові.
І з ран Його - нам зцілення лиються.
Більш за життя Він всіх нас полюбив.

Старих нема у Нього, непотрібних.
А кожен - Його любе є дитя.
Байдужим не буває до усіх Він,
А ми себе не любим - в тім печаль...

Себе принижуючи у своїх очах так,
Не ціним тим, що Бог нам дарував.
Своїм дитям, зробив Він підійнявши
Над світом, що втонув в своїх гріхах.

Бог хоче, щоб ви мали гідність.
Ні, ні не гордість - що ти вище всіх.
І не тілесне те високомір'я,
Що називає слово Боже - гріх.

А тиху і смиренну гідність Божу,
Яка була лиш тільки у Христа.
Любов і простота, Отцю покора.
Гідність небес - у тому висота.

Нічого не значний, але у Бога
Високим є і взятим для труда.
Ти не кажи, що зовсім ти нікчемна.
Ти - Божа, Бог спасіння тобі дав.

Ти не люби себе, як світ цей любить -
Все пестячи і кормлячи лиш плоть.
Люби свою безсмертную ти душу,
Яку так вірно любить Сам Господь.

Кажи ти ворогу: " Я є дитина Божа.
У собі маю гідність я Його"
А Він злобу всю переміг любов'ю.
Подібною я буду до Його.

Л. Шпак

@virsh_online